Блог | Путін не боїться санкцій, але боїться зброї

Минулий червень приніс одразу кілька важливих для України подій, які за правильного розвитку можуть допомогти наблизити завершення війни. Серед них варто виділити дві ключові: саміт НАТО та 12-денну війну між Ізраїлем і Іраном, у якій фактично взяли участь США.

Відео дня

Саміт НАТО був важливим не лише тому, що країни-члени вперше погодилися фінансувати оборону України як елемент власних зобовʼязань. Головне — Альянс почав говорити мовою, яку Путін сприймає як загрозу.

Про це вже багато разів говорили: Путіна не цікавлять економічні аргументи. 17 пакетів санкцій боляче вдарили по російській економіці, але не змусили Кремль зупинити агресію. Єдиний сигнал, який він сприймає серйозно, — це зброя і військова сила.

Навіть самих лише намірів країн НАТО радикально збільшити фінансування оборони виявилось достатньо, щоб Путін несподівано став "голубом миру" та заговорив про скорочення військових витрат і негативний вплив війни на економіку. Подібних заяв від нього ніколи не було, і лише активізація програми мілітаризації Європи та її масштабне фінансування змусили Путіна публічно визнавати про свою нездатність виграти в новій гонці озброєнь. А оскільки війна в Україні вже прямо сприймається європейцями як війна безпосередньо в Європі, а отже підтримка України надовго стає частиною загальноєвропейської політики безпеки, Кремль може вже зараз прикинути, скільки у нього є часу, щоб спробувати досягти хоча б чогось у цій війні.

Другою важливою для нас подією червня стала участь США у війні між Ізраїлем та Іраном. Мало хто вірив, що Америка під керівництвом Дональда Трампа втрутиться й почне бомбардувати Іран. Але це сталося. І сам факт, що Трамп наважився на подібну ескалацію, став несподіванкою — в тому числі для Кремля.

Очевидно, що після цього перший крок до радикального рішення вже зроблений. Наступні подібні рішення можуть даватися адміністрації США значно легше. Це не означає, що ті самі бомбардувальники полетять у бік Підмосков’я. Але, наприклад, законопроєкт Ліндсі Ґрема про 500-відсоткові мита чи нові постачання американської зброї, оплачені союзниками, — тепер ці рішення можуть ухвалюватися швидше й рішучіше.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...