Блог | Перемовини 2022 року: Путін потерпів фіаско, але його плани щодо України не змінилися
Видання The Wall Street Journal оприлюднило російські пропозиції (проєкт підготовленого документу) на перемовинах, які проходили між двома делегаціями у 2022 році після масштабного вторгнення Росії до України. Журналісти видання наголошують, що в разі згоди із такими вимогами Україна перетворилася б на "кастровану державу", яка б позбувалася можливості себе захищати й сподіватися на відновлення територіальної цілісності.
Разом із цим у Кремлі були готові погодитися із самим фактом існування України – і це після того, як президент Росії Володимир Путін у своєму зверненні в ніч із 23 на 24 лютого 2022 року фактично "відмовив" Україні у такому праві й обіцяв забезпечити "волевиявлення народів України", пише Віталій Портников для "Радіо Свобода".
Що ж змінилося тоді у позиції російського президента?
Відповідь на це питання є досить простою – фіаско бліцкригу. Російський президент усвідомив, що план взяття Києва за три дні провалився, не вдалося створити в українській столиці маріонетковий уряд й забезпечити його згоду на окупацію значної території країни. Російські війська позбулися можливості контролювати захоплені території від півночі до сходу й півдня країни. У цій ситуації найкращим виходом було б призупинення воєнних дій – але так, щоб залишити за собою можливість окупації України у недалекому майбутньому.
Тому російські "мирні пропозиції" включали не тільки фактичне визнання російського статусу Криму й підтвердження невизначеності ситуації з Донецькою і Луганською областями. Вони передбачали ще й фактичну демілітаризацію ЗСУ, заборону на отримання іноземної техніки та вступу до оборонних союзів. За великим рахунком, це була програма перетворення України на васальну державу.
Це стара тактика російських правителів. Якщо ворожу державу не вдається завоювати, її потрібно роззброїти й перетворити на формального якщо не приятеля, так доброго сусіда.
Путін не зміг повторити "спецоперацію" Івана Грозного
Згадаймо, що одним з головних монументів в ансамблі Червоної площі в Москві й досі залишається собор Василія Блаженного, побудований на честь захоплення царем Іваном Грозним Казанського ханства. Цар атакував державу, яка довгий час перебувала в особливих стосунках із Москвою й була знесилена як своєю роллю протекторату, так і внутрішньою боротьбою між прихильниками Москви і захисниками суверенітету.
І це тільки один з багатьох прикладів застосування "тактики протекторату" в російській історії. Так що Путін, можна сказати, нічого не вигадує, а йде шляхом попередників.
У 2022 році російський президент хотів скористатися шоком перших тижнів війни й навʼязати Україні такі умови "миру", які б створили комфортні умови для її подальшого завоювання. Без сильної армії, без союзників, в умовах конфронтації між тими, хто захищав би можливість компромісу з Москвою, й тими, хто обстоював би необхідність врятувати суверенітет, Україна стала б легкою здобиччю й повторила б долю Казані. Однак повторити "спецоперацію" Івана Грозного Путіну не вдалося.
Що, однак, не означає відмову від цих планів, як слушно зауважують американські колеги. Плани Путіна не змінилися й коли він говорить про перемовини, він – принаймні поки що – має на увазі все ті ж свої умови, все ту ж ідею перетворення України на беззахисний протекторат, мешканці якого мають довіряти його "чесному слову". Й про це варто памʼятати, коли ми обговорюємо саму можливість процесу мирного врегулювання між Росією та Україною.
