Блог | Паради ганьби. Ормуз та США, Зунд та Голландія – історичні паралелі
Парад ганьби у Москві
Інакше це жалюгідне провінційне шоу не називають не лише у світі, а й у Росії. Парад ганьби, демонстрація самоприниження. Невзоров колоритно написав про шоу 9 травня: "Путін справив велику патріотичну потребу (нужду) на Червоній площі". Слава богу, пароксизм перемоги пройшов, судоми ще трясуть в'яле тіло країни, що розпухла на дві частини світу, але великих дров вона не наламала.
Коментарі, однак, потрібні. Так, Трампа Зеленський використовував майстерно – браво! У результаті всі знайшли бажане, jedem як кажуть das seine, кожному своє. Україна сподівається повернути 1000 своїх військовополонених, Трамп освіжив лаври миротворця у своєму зів'ялому вінку, а Путін і росіяни (Володин таки має рацію: Путін це Росія) отримали свою улюблену порнушку. Можна повернутись до серйозних справ.
Ще треба відзначити блискучий формалізм Зеленського! По суті, звичайно, його гучний указ про дозвіл провести парад у Москві це знущання, але формально у Росії відняли привід загрожувати ударом по "центру прийняття рішень", тобто по історичному центру "матері міст руських". Та й США Зеленський пристебнув уміло. Витончено вийшло, особливо на тлі безглуздих і жалюгідних роз'яснень-виправдань Пєскова, Захарової та іншої путінської ОЗГ, включаючи самого пахана. Парад страху та поразки Путіна та Росії став парадом перемоги Зеленського та України.
Але окрім піднесення духу українців (вони як мало хто цінує перчений гумор), указ мав велике практичне значення. Я неодноразово писав у Фейсбуці (і не я один), що поза всякими сумнівами ФСБ готувала провокаційний теракт на Червоній площі або в центрі Москви – щоб списати його на український удар. Думаю, багато хто пам'ятає про "рязанський цукор". Каширське шосе та ін. Знущальний указ президента України позбавив теракт сенсу, тож москвичі мають бути вдячні Зеленському.
До речі, цими днями з'явилася популярна карикатура з фото Зеленського та написом "Єдиний президент, який щось дозволив росіянам!" Насмішка відразу знайшла підтвердження: салют Зеленський не дозволив, його й не було, але відразу ж з'явилися прохання про дозвіл інтернету в Росії.
Парад ганьби в Ормузі
Ось уже третій місяць у світі тільки й розмов, що про Ормузьку протоку! Щоранку я починаю з перегляду ф'ючерсів на нафту і лише потім іду вмиватися. Бензин повсюдно подорожчав і в Канаді перевалює за два долари за літр, авіакомпанії тисячами скасовують рейси (як мій син дістанеться на канікули до нас у Флориду?), рибалки Шрі Ланки не можуть вийти в море через високі ціни на дизпаливо, а світова економіка сповзає в рецесію.
Особливо при цьому дратують безпорадність Трампа, Пентагону – та американського флоту, найсильнішого у світі, – він не здатний відкрити Ормуз. Ця протока теж стала ареною параду ганьби та приниження – Америки. Лише поодинокі судна проходять їм на свій страх і ризик, незважаючи на гучні заяви Трампа про проведення суден військовими кораблями та про відкриття протоки.
Голландія в подібній ситуації 400 років тому – історичні паралелі тут просто напрошуються – діяла значно рішучіше та успішніше. Коли Данія надмірно підвищила мита за прохід через Зунд, протоку, що веде на Балтику і ще більш стратегічна, ніж Ормуз, голландці послали флот і відкрили протоку військовою силою!
Цитую книгу, главу "Гегемони північних морів": "У 1645 р. ситуація з Зундом стала критичною, кількість проходів через нього впала до 868 суден, серед яких виявилося всього 59 голландських, і тоді флот Нідерландів військовою силою поправ права митниці і провів через протоку величезну кількість судів. Це означало, що титул володарки морів перейшов до Голландії. Загроза атаки на Копенгаген змусила Крістіана IV анулювати нові збори у Зунді..."
Як бачите, книга злободенна. Що за книжка? 8 травня виставив її на порталі вчених Academia.edu – читають. І досить активно. Перші розділи було опубліковано в №№ 1–4 журналу "Сім мистецтв" цього року.
Мати всієї комерції – так у Голландії називали торгівлю з Балтикою через її надзвичайну важливість. При цьому на голландські судна XVII столітті припадало дві третини світової морської торгівлі.
"Мати всієї комерції" – так називається моя книга про митні регістри (журнали) Зунда (Sound Toll Registers, STR) та проєкт їх оцифрування STRO (STR online). Книга стала результатом багаторічної участі у цьому великому датсько-голландському проєкті та безлічі моїх публікацій про нього.
У ході роботи над проєктом довелося вивчити тисячі записів, що саме по собі нелегко – старовинні данські та інших країн терміни вимагають постійного звернення до словників та довідників. Остаточно я вичитував книгу вже у травні і знаєте, тема настільки цікава, що не міг зупинитися, все відкривав нові нюанси та загадки!
Наприклад, заслуговує на увагу таємниця записів про плавання шкіпера зі Штеттина Johan Orlof. Він борознив моря на галіоті "Зелена липа" (Gallioth die grune Linde) наприкінці XVII – на початку XVIII століття, рід вів від західних слов'ян, і записи про його рейси різко контрастують із двома мільйонами інших митних записів Зунда. Про це ви можете прочитати в розділі "Морська луна західних слов'ян", а про цих слов'ян, які давно залишили арену історії, в однойменній статті в монреальській газеті за 2020 рік. Або у київському журналі "Культура і життя" (№ 12, 26 червня 2020 року). Але оновимо наші знання, це цікаво.
Таємниця Йохана Орлова
Наведемо для прикладу загадкові записи про капітана зі Штеттина Йохана Орлова.
Johan Orlof (655173) 6/7/1691, Stattin, Stattin - Gottenborig
Johan Orlof (656742) 3/8/1691, Stattin, Køngssback - Stattin
Johan Orlof (660464) 19/6/1692, Stettin, Stettin - Amsterd.
Johan Orlof (661463) 1/9/1692, Stettin, Stettin - Amsterd.
Johan Orlof (662610) 26/10/1692, Stettin, Amsterd. - Stettin
Johan Orlof (666499) 19/4/1693, Stettin, Kønigsb. - Amsterd.
Johan Orlof (667723) 26/8/1693, Stettin, Dantzig - Amsterd.
Johan Orlof (640803) 2/6/1701, Stettin, Amsterd. - Stettin
Johan Orlof (639378) 29/6/1701, Stettin, Stettin - Amsterd.
Johan Orlof (648783) 30/8/1701, Stattin, Amsterd. – Stattin
Johan Orlof (637838) 23/3/1702, Stettin, Stettin - Amsterd.
Johan Orlof (639307) 18/5/1702, Stettin, Amsterd. - Kønigsb.
Johan Orlof (641437) 27/7/1702, Stattin, Konigsberg - Amst.
Johan Orlof (647966) 19/10/1702, Stattin, Amsterd. – Stattin
Johan Orlof (636237) 21/4/1703, Stattin, Stattin - Amst.
Johan Orlof (636533) 30/5/1703, Stattin, Amst. – Stattin
Johan Orlof (633577) 19/4/1704, Stattin, Stattin - Amst.
Johan Orlof (634638) 25/8/1704, Stattin, Amste. - Stattin
Johan Orlof (635551) 23/4/1705, Stettin, Stettin - Amsterd.
Johan Orlof (638248) 7/7/1705, Stettin, Stettin - Amsterd.
Johan Orlof (639882) 11/8/1705, Stettin, Amsterd. - Stettin
Johan B. Orlof (1083141) 1/6/1813, Kongelf, Calmar – Nordsøen
Зрозуміло, що запис 1813 року відноситься вже до іншого Йохану, з нового покоління капітанів Орлових. Та й місце резиденції вже не Штеттин. Але щоб показати разючий контраст між стандартними записами та тими, що залишив наш Йохан зі Штеттина, розглянемо цей запис 1813 року.
Ішов Johan B. Orlof з Калмара, Швеція, кудись у Північне море і віз простий вантаж: 600 штук штучного каменю; небагато, але два сорти смугового заліза (Stangjern, Швеція славилася своїм залізом, і американські китобії вважали шведські гарпуни найкращими); балки, щогли та реї для рангоуту; деякі широкі дошки та 30 діжок ворвані. Усього з урахуванням певної поступки у півдалера (система мит була дуже диференційованою) на 15 талерів мита. Плюс 4 далера Fyrpenge, тобто маячного збору. Все як належить у митних записах: вантаж за пунктами, у кожному пункті вказано мито, а під кінець – разом, всього.
Що ж віз наш уже Йохан приміром із рідного міста до Амстердаму 19 червня 1692 року на галіоті Grune Linde (на цьому судні він проплавав до 1705 року)? А нічого не віз! Ішов у баласті – Штеттину не було чого запропонувати Амстердаму, головному європейському торговому хабу?
Ні, казус цього Орлова у тому, що у всіх рейсах у графі вантаж у нього стоїть нуль. того, він не платив ні мита, ні навіть маячного збору – і митниця, чиє завдання та сенс існування стягувати гроші, спокійно фіксує цей факт – це вражаюче! Більше того, у всіх цих дивних записах вказано тип і назву судна, що, повторюю, в інших випадках річ дуже рідкісна. Це одна із загадок регістрів. Не знаю, як це пояснити – ця таємниця велика є.
