Блог | Найближчі два тижні стануть вирішальними. Що відбувається в оточенні Путіна

Зараз у Кремлі триває боротьба між скаженими та прагматиками, і прагматики зрозуміли, що ніякого Харкова їм не взяти

Відео дня

Те, що Росія змінює тактику, стало зрозумілo вже 25 березня після виступу начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗС РФ генерала Сергія Рудського. Він був навіть своєрідно сенсаційним. Завдання там було сформульовано інакше, ніж говорив верховний головнокомандувач. Він казав: "Ми не збираємося займати міста і ніколи не планували це", мовляв, завданням було лише зміцнити незалежність ОРДЛО, розширити його до меж Луганської та Донецької областей України. Багато хто тоді сприйняв ці слова як якийсь обман української сторони для приспання її пильності. Але за цим справді відбулося відведення військ з Київської та Чернігівської областей, пише Андрій Піонтковський для nv.ua..

Річ у тім, що військові експерти в Генштабі РФ давно усвідомили, і виступ Рудського показав, що вони донесли це головнокомандувачу, що поставлені завдання — окупація всієї України і так звана денацифікація — вони нездійсненні. Армія неспроможна їх реалізувати. Це перший такий конфлікт, який виник між головнокомандувачем і генштабом РФ. Мабуть, у результаті було ухвалено таке компромісне рішення, яке зараз оголошено головним. Дати битву за Донбас. Мета цієї битви очевидна — по-перше досягти якоїсь ілюзії перемоги, яку можна буде продати населенню. Наприклад, сказати так: у нас завдання було — врятувати від геноциду донбаський народ, ми це зробили, багато в чому знищили військову інфраструктуру України. Україна не хоче вступати до НАТО. Україна справді не хоче вступати до НАТО. Не тому, що Росія їй забороняє, а тому, що НАТО проявила себе безпорадною і жалюгідною організацією, і треба сподіватися не на НАТО, а на конкретну військову допомогу окремих держав — США і Великої Британії, насамперед.

По-друге, якоюсь перемогою на Донбасі Росія планує посилити переговорні позиції з Україною і досягти якогось прийнятного результату, ще відвойованого шматочка території. Зважаючи на все, що вони вимовляють і планують, такою перемогою, наприклад, вважалося б взяття Харкова.

Однак я згоден з думкою переважної більшості військових експертів, і українських, і західних, що Харків вони не візьмуть.

Вони не змогли його взяти на початку війни, коли у них була сильніша позиція. Жодних резервів серйозних вони не змогли мобілізувати. Підтягнули різні російські частини з Абхазії, Осетії, Карабаху. Африки, ще звідкись. Тому ця битва за Донбас скінчиться такою ж другою поразкою, як і битва за Київ. Що призведе, на мою думку, до дуже серйозної боротьби всередині путінського бункера навколо одного питання — а хто винен у поразках? Або головнокомандувач, який поставив безглузді цілі, або бездарні генерали, які не змогли виконати великих цілей головнокомандувача.

Дмитро Пєсков 7 квітня зробив дивну заяву в інтерв'ю Sky News. Це свідчить про те, що я сказав спочатку — про гостру боротьбу, що ведеться у верхівці. Вперше (це багато чого варте!) Кремль — Пєсков же спікер Кремля — визнав significant losses (суттєві втрати), це трагедія, — він сказав. А потім він похвалився, що за кілька днів може бути укладено перемир’я. Це мене наводить на іншу думку. Можливо, навіть цей план — домогтися якоїсь перемоги уявної і продати її росіянам, теж поставлено під питання. Можливо, генерали пояснили Путіну, що Харків не можна взяти. І Путін, а його вустами Пєсков, шукають зараз угоди з Україною. Але навряд чи після тих злочинів, які чинить російська армія, Україна буде готова на якісь угоди. Зараз мова змінилася і у Вашингтоні. Ось уже два дні говорять про українську перемогу. Раніше говорили, що треба максимально постачати українцям, щоб вони могли stand up (протистояти) Росії. А зараз ось голова Держдепу США Ентоні Блінкен першим заговорив, потім представник Пентагону, що потрібно забезпечувати всім необхідним Україну для перемоги. І справді зараз дають зелене світло на постачання важких озброєнь. Тож нехай Москва повзає на колінах і просить перемир’я.

Зараз у Кремлі триває боротьба між скаженими та прагматиками, і прагматики зрозуміли, що жодного Харкова їм не взяти. Скажені може і пошлють армію на повне знищення. У будь-якому разі найближчі два тижні будуть вирішальними.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...