Блог | НАБУ сьогодні працює на "Роснефть": що не так із справою Пашинського і Тищенка

Подивилась відео НАБУ про викриття заволодіння нафтопродуктами Роснафти Пашинським та Тищенком у 2014 році. Що можу сказати: по-перше, на часі. В нас же корупції наразі іншої немає. По-друге, мені сподобалося.

1. Знято професіоналами. Музика, що викликає напруження, переговори різних осіб про різні речі, дорого. Щодо останнього: за які кошти знімаються ці ролики? І коли в нас правоохоронні органи перетворилися на 95 квартал? Але знято добре.
2. Пашинський та Тищенко в розмовах використовують ненормативну лексіку. Також згодна. Адже цей ...ць, який відбуваєтсья в нашій державі в останні роки, я, як юрист з двома юридичними освітами, отриманими в Україні та Великобританії, з майже 30-ма роками досвіду, не зважаючи на три розмовних мови, без використання такої лексіки інкаше описати не можу.
3. Цікавить юридична сторона підозри. Звучить вона дуже "скромно". Заволодіння чужим майном. Я б пропонувала не применшувати. Заволодіння майном російського державного "публичного предприятия "Нефтяная компания "Роснефть", ввезеного в Україну під виглядом транзиту компаніями С.В. Курченка. Потерпілим також має бути ця компанія, до-речі, в такому випадку, а не держава. Крім того не розумію, чому НАБУ не розкриває фабулу далі та не повідомляє суспільство, що "заволодіння" відбулося шляхом передання нафтопродуктів державному підприємству на реалізацію. Хоча ні, повідомляє, але фактично називає державне підприємство "фірмою-бабочкою". Цікаве формулювання для підприємства у віданні Міністерства палива та енергетики.
4. Далі у ролику наводять мої гарні фото у російському СІЗО, в часи, коли я була затримана слідчими зі списку Магницького в рф, за звинуваченнями, що мали відношення до мого клієнта, казахського опозиціонера, якого звільнив з-під арешту Суд з прав людини. Під напружену музику в роліку повідомляється, що я розробила проект Постанови Кабміну щодо реалізації арештованих речових доказів, в той час як існував прекрасний порядок їх реалізації. Під прекрасним порядком розуміється передання майна місцевим податковим органам, які не мають можливостей та фахового досвіду для зберігання майна, та які могли продавати його за власно влаштованими конкурсами з винагородою приватним покупцям у 20%. Якби я не бачила, як майно за такими правилами прекрасно уїжджає в нікуди, До-речі, як пишуться умови таких конкурсів я знаю від часів реприватизації Криворіжсталі, адже я писала заяву, покладену в основу рішення апеляції. Щось, не знаю, може досвід? підказує мені що таким чином нафтопродукти потрабили б обратно до Курченко та Роснафти в Одеській області у 2014 році. А гроші використані на фінансування тероризму. Але я можу звичайно помилятися.
5. У написанні мною та співробітниками МВС проекту постанови вбачається злісний умисел на заволодіння майном Роснафти. Погоджуся. Так і було. І не тільки щодо майна Роснафти. Проте не на зволодіння майном мною особисто, чи то Пашинським, а у випадку неможливості зберігання – державою. Маленька деталь, яка не впадає в око слідства. В проекті постанови було написано наступне: передання громіздких речових доказів на реалізацію державним підприємствам, визначеним профільними міністерствами, враховуючи їх потужності щодо зберігання, та продаж їх на біржах, аукціонах з негайним зарахуванням коштів державі. Та компенсацією вартості у випадку закриття справ за відсутністю складу злочину або виправдовудвальних вироків. Що прибиралося: корупція на місцях. І якби не трусість Яценюка, та "принципова" позиція одного з заступників Мінюсту, ця постанова була б прийнята, і сьогодні не було б про що знімати роліки.
6. Щодо "принципового" заступника міністра юстиції: Рябошапка. Друг Каська, який працював у фірмі "Арцингер", яка представляла інтереси Роснафти в позовах щодо нафтопродуктів. Під час перебування на посаді Заступника Генпрокурора останній приховав свідчення топ-менеджера Курченка, отримані в Германії. Та порушив на мене справу через Сакварелідзе. За словами Сакварелідзе, підлеглі Каська підійшли до нього під час дня народження та попросили флешку для внесення кримінальних проваджень в ЄРДР. А той гарячий грузинський хлопець флешку дав. Справу закрили, осадок залишився.
7. А тепер, якщо серйозно. Сергій Володимирович Пашинський є особою, яка з 2014 року працює на обороноздатність держави. Він може не подобатись, але це так. Сергій Тищенко є також керівником підприємства, яке наразі працює на Міноборони. Жоден з них не отримав ніякої користі від реалізації нафтопродуктів Роснафти окрім головного болю, чорного проплаченого піару та цієї кримінальної справи. Але тоді стояло завдання: реалізувати актив з метою недопущення отримання Курченко та Роснафтою будь-якої вигоди. Реалізовувати треба було терміново, адже строк зберігання нафтопродуктів вже спливав. Держава отримала більшу частину коштів (приблизно 468 мільйонів). Решта пішла на податки, акциз (200 мільйонів) , утримання та запуск до роботи інших речових доказів (ще десь 200) та, що казати, під час такої термінової реалізації, деякі компанії не зробили розрахунки в повному обсязі. Що трапляється на ринку. Субʼєктивна сторона злочину "заволодіння" відсутня повністю. Тим не менш слідство виставляє рахунок на вартість умовно оцінених нафтопродуктів в повному обсязі. Нібито вони і не були передані державному підприємству. І нібито їх не було б враховуючи терміни зберігання на момент коли було все-таки винесено вирок виконавцям Курченко. І держава б понесла лише збитки на утилізацію шаленої кількості токсичної "жовтої води". Чим, до -речі, доводиться, що НАБУ сьогодні працює на Роснафту. Адже це вона втратила повну вартість нафтопродуктів. Не держава.

Отже, на сьогодні, немає вироку Курченку. Але є справа по реалізації нафтопродуктів, які він ввіз.

Завтра в Сергія Пашинського слухання по обранню запобіжного заходу. Я хочу сказати наступне: я пишаюся роботою з Вами. Ви ніколи не давали мені завдань, які б суперечили моїй моралі. Я працювала на державу. Чим пишаюся.

Я дуже обурена тим, що постраждав Сергій Тищенко, батько моїх дітей, який "винен" лише у тому, що хотів прибрати Курченко з ринку та повернути ринку прозорість.

Я не знаю, за що нам випала така доля: боротися з державою та одночасно її захищати. Це не перебільшення, не пафос. Я можу сказати одне: ми пройшли Майдани, пройшли арешти, пройдемо і це.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...