Відео дня
Латвія та Естонія закликали ЄС призначити спецпосланця для контактів із Кремлем щодо припинення війни в Україні
У Латвії та Естонії висловили підтримку ідеї призначення спецпосланця країн ЄС для участі в переговорах з Кремлем щодо припинення війни в Україні. Раніше про це оголосив президент Франції Еммануель Макрон.
Про це заявили прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня та президент Естонії Алар Каріс в інтерв'ю Euronews. Ці коментарі відображають швидку зміну стратегічного мислення Європи щодо Росії після того, як її виключили з мирних переговорів, які очолюють США.
Що відомо
Обидва політики заявили, що будь-яке спілкування з Росією має здійснюватися в консультації з Україною, і запропонували, щоб співрозмовник, якого ще не призначено, був консенсусною фігурою.
"Я думаю, що потрібно займатися дипломатією. Завжди потрібно розмовляти, але нам потрібно ізолюватися та все ще мати санкції проти Росії. Так, нам дійсно потрібен посланець. Ймовірно, питання в тому, хто це буде", – сказала Сіліня в інтерв’ю Euronews на полях саміту світових урядів у Дубаї.
Алар Каріс утримався від називання імен, але наголосив, що обраний посланець має бути з великої європейської країни та користуватися "авторитетом з обох сторін".
"Європейський Союз також має бути залучений до цих обговорень. Хоча ми не воюємо безпосередньо з Росією, ми вже стільки років підтримуємо Україну і продовжуємо це робити. Ми також повинні мати право голосу, але, бачите, ми трохи запізнилися. Ми мали б почати це. Можливо, не президент Трамп, а, можливо, Європейський Союз. Щоб також почати знаходити дипломатичні рішення цього питання", – сказав Каріс.
Він додав, що кілька років тому країни Балтії були в такому становищі, що не розмовляли з агресорами, а тепер стурбовані тим, що їх немає за столом переговорів.
Європа вступає у переговори з РФ
Питання про те, чи слід відновлювати дипломатичні канали з Росією, які були значною мірою закриті з лютого 2022 року, набуло обертів в останні тижні, оскільки темпи процесу, що очолюється США, просуваються, а гарантії безпеки для України уточнюються. Франція, Італія, Австрія, Люксембург та Чехія є серед тих, хто підтримав ідею початку прямих переговорів, щоб уникнути залежності від Білого дому, який сьогодні є головним посередником з Москвою.
Німеччина, навпаки, відхилила її, посилаючись на "максималістські вимоги" Путіна та продовження бомбардувань українських міст за мінусових зимових температур як доказ того, що Кремлю бракує "щирої готовності до переговорів". Водночас МЗС Естонії застерегло від повторного залучення.
"Доки Росія не змінить своїх дій та цілей в агресії проти України, неможливо вести переговори з Росією, і ми не повинні пропонувати їй вихід з ізоляції. Ми не повинні повторювати помилок, які робилися знову і знову, відновлюючи відносини, коли Росія не змінила курсу", – йдеться у повідомленні.
Єврокомісія, яка має балансувати між гострими розбіжностями, закликала Москву "серйозно" поставитися до миру перед будь-яким дипломатичним перезапуском. На запитання про "технічну" роботу, оголошену Макроном, там утрималися від коментарів. Очікується, що виконавча влада представить новий пакет санкцій найближчими днями.
Нагадаємо, раніше у Латвії виступили за те, щоб Європа посилила заходи боротьби з тіньовим флотом держави-агресора РФ. Російським кораблям варто припинити надавати "морські послуги".
Як повідомляв OBOZ.UA, у вівторок, 3 лютого, Естонія затримала у своїх внутрішніх водах контейнеровоз Baltic Spirit під прапором Багамських островів, який може бути пов'язаний із контрабандою з Еквадору. Судно, яке було зупинено біля острова Найссаар у Балтійському морі, прямувало до Санкт-Петербурга.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!