Блог | Китай пропонує Україні та РФ вивчити уроки російського вторгнення, не уточнивши які
Китайський міністр закордонних справ Ванг Ї завив, що "Пекін не є стороною в українській кризі. Ми не будемо байдужими спостерігачами і найбільше не бажаємо доливати масла у вогонь. Завжди ми були принциповими і поступовими в досягненні миру і проведенні переговорів. Дві сторони мають винести уроки з цієї кризи. Усі сторони мають домовлятися про створення рівноваги, ефективної і сталої архітектури безпеки для досягнення тривалого миру". Але міністр закордонних справ країни, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, мав, перш за все, подивитися, що пишеться в Статуті ООН і як він кваліфікує неспровокований напад однієї країни на країну фундатор ООН.
Україна стала членом ООН серед перших 51 країни, тому що зробила величезний внесок у справу знищення фашизму та нацизму у Другій світовій війні і мала найбільше втрат свого народу серед усіх європейських націй – 10 млн. вбитими та 14,3 млн. демографічних втрат українського населення.
22 червня 1941 р. у перший день нападу нацистської Німеччини в чотири ранку була бомбардована Люфтваффе столиця України – Київ. Точно так у чотири ранку 24 лютого 2022 р. Київ з усіх боків був обстріляний російськими балістичними ракетами.
Київ найбільше та найстарше слов’янське місто, яке було засноване в 482 р., що пережило за свою довгу історію багато нападів. Але цей був реально небезпечним, тому що сусідня Білорусь підло пропустила російські війська через свою територію і тому вони вже в перший день війни з’явилися на околицях Києва. Там розпочалися жорстокі бої, які тривали більше місяць часу, коли російський агресор мав відступити.
Поруч з Києвом у повних руйнаціях залишилося місто Ірпінь з населенням 64 тис. осіб. Російська артилерія цинічно знищила половину корпусів Державного податкового університету - цього храму науки та знань. Поруч у спаленій Бучі було вбито 1400 наших громадян, більшість із зав’язаними руками, зґвалтовано на сотні українських жінок, дітей, дівчат. Найбільше у вбивствах та ґвалтуваннях відзначилися бійці російської 64-ї моторизованої бригади. Володимир Путін після повернення цього підрозділу в Росію присвоїв йому звання гвардійський. Виглядає, що ця бригада найсумлінніше виконувала накази Кремля зі знищення українського народу. Поруч з Бучею було повністю знищено Бородянку з 14 тис. населення. Ще поруч майже повністю знищено Гостомель. Тут на аеродромі російські Vандали на злітній смузі знищили найбільший у світі транспортний літак "Мрія", який по усій планеті швидко та оперативно перевозив великі негабаритні вантажі.
Російська армія жорстоко бомбардувала Чернігів, Суми, Харків, Миколаїв. Практично стерто з лиця землі Маріуполь, де російські війська вбили 30 тис. містян. Одна їх частина загинула від бомбардувань, інша вмирала у тяжких муках від нестачі води, їжі, ліків. Поруч з Маріуполем повністю знищено місто Волноваху, практично зник з карти від російських обстрілів Сєвєродонецьк. Під час бойових зіткнень у Донбаському регіоні протягом тільки однієї хвилини російська артилерія випускала 1 тисячу снарядів, це більше ніж українська армія за цей час випускала куль у критичний період травня місяця. Чи після такого утюження щось могло залишитися вціліле чи живе. Зараз Володимир Путін заявив у стінах парламенту РФ, що Росія ще і не починала воювати. Після цих слів, під сильні обстріли попали житлові будинки Вінниці, Одеси, Кременчука, Кривого Рогу, Дніпра. Знищено інфраструктурних об’єктів на сотні мільярді доларів.
Про це усе Пекін добре знає, так як має в Києві посольство, але разом з тим, шеф китайської дипломатії говорить не про криваву війну, а про конфлікт в Україні. Китай є гарантом територіальної цілісності України відповідно до Будапештського меморандуму. Росія вже окупувала п’яту частину української території, а китайський міністр жодним словом не засудив найбільшу після Другої світової війну, яку підло розпочала Москва. Ванг Ї говорить, що з усього маємо навчити якусь лекцію. Питається, яку? Якщо Росію потрібно міжнародно провчити й ізолювати через грубу агресію, то це було б зрозуміло. Щоб ніхто більше не вірив Кремлю, який гарантував територіальну цілісність України відповідно до Будапештського меморандуму і двохсот двосторонніх угод, а зараз їх брутально порушує – теж цілком логічно. Але я не впевнений, що саме це має на увазі шановний китайський міністр.
Усі питають, чи без попереднього погодження в Пекіні Путін взагалі б наважився на військову авантюру? Його можливо не могли зупинити Вашингтон чи Брюссель, а от Пекін точно міг, але ще цього не зробив. Якщо Китай бажає миру в Україні, то потрібно нарешті заявити, щоб армія Путіна залишила територію суверенної держави, якій Пекін гарантував повну територіальну цілісність.
Якою може бути безпекова архітектура для досягнення тривалого миру, якщо російська армія вбиває давній європейський народ? Чи можна пропонувати досягнення рівноваги за рахунок знищення цілих країн? З цієї заяви ми тільки зрозуміли, що Китай не став на бік агресора, але і не підтримав країну - жертву агресії, якій свого часу дав гарантії безпеки.
Тому існують прості речі. Якщо ти підтримуєш країну-агресора, то і сам агресор, а коли не підтримуєш країну, яка бореться за міжнародно визнані кордони, то виникають сумніви, що питання міжнародних кордонів є безумовним, на чому зосереджено сучасне міжнародне право. Нехтування міжнародного права є шляхом у прірву. А заміна права ідеєю рівноваги робить світ не безпечнішим, а турбулентним.
