Китай готовий брати участь у мирних процесах без Росії, але говорити про кардинальну зміну вектора ще рано

5 та 6 серпня в Джидді, Саудівська Аравія, відбулась зустріч 42 країн, присвячена розгляду мирних ініціатив для припинення злочинної війни Росії проти України. Ініціатива щодо проведення цього заходу належала Саудівській Аравії, тому показово, що окрім України та її західних союзників, до нього долучились представники т.зв. "Глобального Півдня", зокрема делегації Індії, Бразилії, Єгипту, Мексики, Індонезії, Чилі, Замбії, ПАР та інших. Але найбільшою відмінністю цього форуму від попередніх стали як відсутність Росії (про що було відомо заздалегідь), так і несподівана, оголошена за декілька днів участь Китаю.

Відео дня

Сторони досягли консенсусу щодо подальших принципів, але конкретики мало

Потрібно зазначити, що за підсумками зустрічі в Джидді світова преса має дуже мало конкретики щодо деталей перемовин, але загалом є інформація, що сторонам вдалося досягти порозуміння щодо основних принципів продовження мирного процесу. Зокрема, відзначається розуміння того, що "повага до територіальної цілісності та суверенітету України має бути в основі будь-якої мирної угоди, а також верховенства Статуту ООН".

Крім того, повідомляється про рішення сформувати робочі групи за ключовими темами 10 пунктів "формули миру", які пропонує Україна та особисто президент Володимир Зеленський. Про це повідомила низка ЗМІ з посиланням на власні дипломатичні джерела.

Участь Китаю є сигналом його більшої готовності до залучення в мирний процес

Відповідно, присутність Китаю було позитивно оцінено як напередодні зустрічі, так і за її підсумками. Зокрема, представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив: "Ми дійсно вважаємо, що присутність Китаю була продуктивною. Ми давно говорили, що для Китаю було б продуктивно зіграти роль у припиненні війни в Україні, якби він був готовий відігравати роль, яка поважає територіальну цілісність України та суверенітет України". Також він відзначив різку критику Росією переговорів у Джидді, що свідчить про те, що за негайне припинення війни готові висловитись дедалі більше країн, особливо серед тих, хто раніше займав доволі нейтральну позицію. "Ми вважаємо, що країнам корисно бути присутніми та слухати напряму Україну. Зазначу, що Росія, мабуть, заперечує це", – додав він на зустрічі із журналістами.

Бунт Пригожина та вихід РФ із "зернової угоди" негативно вплинули на російсько-китайські відносини

Безумовно, Китай у будь-якому разі не міг ігнорувати таку впливову подію, як зустріч у Джидді, адже намагається позиціонувати себе як другого лідера світу після Сполучених Штатів (що, фактично, відповідає дійсності). Також цікавим фактом є те, що офіційний Пекін не підтримав пропозицію Бразилії залучити Росію до зустрічі в Саудівській Аравії. Тому очевидно, що КНР цілком може вести переговори про питання, які безпосередньо стосуються інтересів Російської Федерації. Можна припустити, що ця тенденція сформувалася з моменту, коли РФ провалила власний план війни, але проігнорувала китайські мирні ініціативи, які активно озвучувались навесні 2023 року.

За декілька місяців, що минули з того часу, на позицію Китаю щодо війни в Україні вплинули два вельми впливових фактори, останнім з яких став вихід Росії із так званої "зернової угоди". Наслідками цього стали перспективи зриву постачання української агропродукції як до самого Китаю, який є великим імпортером цих товарів, так і до цілої низки країн Азії та Африки, що загрожує їм економічною дестабілізацією.

Також на думку багатьох експертів, зокрема й китайських, короткочасний, але абсолютно несподіваний і симптоматичний заколот ПВК "Вагнер" у Росії став вельми впливовим фактором поступової трансформації російсько-китайських відносин. Як зазначають самі китайські експерти, сам факт військового заколоту яскраво показав світу стратегічні слабкості Кремля. Тому Китай, як і інші провідні країни світу, просто не встиг втрутитись у ситуацію, але має скорегувати свою позицію щодо Росії у бік більшої обережності. Якщо в політичній традиції Китаю заведено мислити епохами та будувати плани на десятиліття, а то й більше, то ризики таких подій у стані стратегічного партнера сприймаються Пекіном вкрай негативно, особливо щодо тривалих інвестиційних, економічних та інших проєктів.

Китай незадоволений тривалою війною і значним послабленням Росії

Отже, поки зарано констатувати якісь конкретні зміни в зовнішній політиці Китаю щодо Росії. Однак немає жодних сумнівів, що невдоволення та розбіжності щодо невдалої війни Росії в Україні продовжують зростати. Замість того, щоб швидкою перемогою посилити позиції Росії в Європі, змусити НАТО відступити та зміцнити російсько-китайський антизахідний альянс, все вийшло навпаки. Російська армія втратила в Україні найкращі підрозділи та тисячі одиниць сучасної військової техніки, серйозно вичерпала арсенали ракет і боєприпасів, ставши набагато слабшою, ніж до початку війни. Масштабні економічні санкції, токсична репутація Росії та консолідація Заходу перед фактом російської агресії явно не входили в плани Китаю, як і сама тривала війна, яка негативно відбивається на світовій економіці.

З одного боку, Пекін є прихильником ООНівських принципів територіальної цілісності, за якими Тайвань є частиною Китаю, а з іншого – це вимагає не визнавати російську окупацію не тільки "нових захоплень", а й анексованого 9 років тому Криму. Тому саме від позиції Китаю може багато в чому залежати доля цієї війни, проблема полягає тільки в тому, що антизахідний диктаторський режим Путіна значно ближче такому ж антизахідному диктатору, яким є Сі Цзіньпін, керівник КНР.