Блог | Кінець ілюзій Трампа, або Головна проблема Путіна вже не Україна

ТРАМП У ПАСТЦІ ПУТІНА. ЧОМУ ВАШИНГТОН МОЖЕ РІЗКО РОЗВЕРНУТИСЯ ДО УКРАЇНИ 

Політика — жорстока річ. Вона не пробачає помилок тим, хто плутає реальність із власними ілюзіями.

Схоже, саме в такій ситуації сьогодні опинився Дональд Трамп.

Упродовж останніх місяців він намагався діяти за логікою, що з путіним можна домовитися. Що достатньо прибрати частину тиску, заговорити про компроміси, пригальмувати допомогу Україні — і кремль відповість взаємністю.

Не відповів.

Більше того — путін фактично використав цю політику у власних інтересах.

росія продовжила війну.

росія продовжила масові удари по цивільних.

росія продовжила відверто ігнорувати американські сигнали.

Фактично кремль поставив Трампа в ситуацію, коли кожна нова поступка виглядає вже не як дипломатія, а як політична слабкість.

І найнеприємніше для Білого дому полягає в тому, що ця слабкість стає очевидною не лише союзникам США, а й самим американцям.

Сьогодні в американському політичному середовищі дедалі частіше звучить те, що ще рік тому багато хто боявся говорити вголос:

росія не виграє цю війну.

Сенатор Річард Блюменталь прямо заявляє, що росія не перемагає і не переможе, навпаки програє і що Захід має продовжити підтримку України. Він наголошує, що російська армія несе величезні втрати і не здатна підтримувати такі темпи виснаження без серйозних наслідків.

Ще більш показовими стали слова держсекретаря Марко Рубіо, який визнав, що російські втрати значно перевищують українські. Це вже не українська оцінка і не оцінка європейських партнерів. Це риторика одного з керівників американської зовнішньої політики.

А коли подібні заяви починають звучати у Вашингтоні, це означає, що змінюється саме стратегічне бачення війни.

Не менш важливо, що дедалі більше військових аналітиків та представників західних спецслужб говорять про виснаження російської армії. За останні місяці навіть західні розвідки повідомляють про десятки тисяч російських втрат (35 тисяч) щомісяця та проблеми з компенсацією цих втрат новою мобілізацією.

І саме тут починається найцікавіше.

Трамп поступово опиняється між двома реальностями.

Перша — це його попередня політична лінія, побудована на переконанні, що путін здатен домовлятися.

Друга — це позиція Конгресу, генералітету, значної частини американського суспільства та експертного середовища, які дедалі чіткіше бачать: кремль використовує будь-які переговори виключно як інструмент затягування часу.

У Вашингтоні вже починають розуміти те, що Україна говорить одинадцятий рік:

путін не шукає миру.

путін шукає можливість продовжувати війну на вигідніших для себе умовах.

І тут виникає ще одна проблема для Трампа.

Чим довше він намагатиметься демонструвати особливе ставлення до кремля, тим сильніше опоненти нагадуватимуть про американське законодавство, про санкційну політику, про необхідність протидії державі-агресору та про відповідальність за бездіяльність перед обличчям очевидних злочинів.

Фактично путін зробив для дискредитації політики умиротворення більше, ніж усі її критики разом узяті.

кремль не дав Трампу жодної дипломатичної перемоги.

Жодної.

Натомість дав нові обстріли, нові погрози, нові злочини і нові докази того, що росія залишається головним джерелом нестабільності у Європі.

Саме тому сьогодні ми бачимо перші ознаки можливого розвороту.

Не через любов до України.

Не через раптове прозріння.

Не через мораль.

А через політичне виживання.

Трамп може бути ким завгодно, але він насамперед політик. А політики дуже швидко позбавляються союзників, які починають тягнути їх на дно.

І якщо у Білому домі бачать, що путін перетворився з політичного активу на політичний тягар, розворот вже зріє мав би бути швидким і жорстким.

Тоді кремль розуміє, вже може отримати саме те, чого боявся весь цей час:

відновлення масштабної допомоги Україні, нові санкції, подальшу міжнародну ізоляцію та остаточне руйнування міфу про неминучу перемогу росії.

Сьогодні головна проблема путіна вже не Україна.

Його головна проблема полягає в тому, що навіть у Вашингтоні дедалі більше людей починають розуміти очевидне:

росія не виграє цю війну.

росія виснажується.

росія втрачає людей швидше, ніж здобуває перемоги.

І якщо ця тенденція збережеться, то найближчим часом питання стоятиме вже не про капітуляцію України, як мріяли у кремлі.

Питання стоятиме про те, як сам кремль пояснюватиме росіянам, заради чого були покладені сотні тисяч життів, якщо результатом "спецоперації" стане стратегічна поразка росії та посилення України.

Саме тому сьогодні нервують у москві.

Бо вітер історії починає змінювати напрямок. І вперше за довгий час це стає помітно навіть у Білому домі, а Трибунал як в анегдоті - все ближче і ближче !