Єреван "анонсував" анексію окупованих територій України

У центрі столиці Вірменії на адміністративних будівлях розклеєно плакати високої поліграфічної якості. Судячи з фото, які місцеві жителі розміщують у соцмережах, вони оформлені у найкращих традиціях кремлівської пропаганди та містять наступні написи вірменською мовою: "Крим – це Росія!", "Луганськ – це Росія!", "Донецьк – це Росія!", "Маріуполь – це Росія!", "Херсон – це Росія!", "Запоріжжя – це Росія!". Про це повідомляє 5.ua.

Ще 21 липня заступник голови Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скибицький попереджав, що Кремль "створює підгрунтя для вирішення статусу тимчасово окупованих територій на півдні... Вони готують міжнародну спільноту до псевдореферендуму". І Вірменія, зважаючи на все, виступає учасником цієї підготовки.

З 2014 року представники Вірменії у міжнародних організаціях здебільшого голосували проти резолюцій, які засуджують окупацію Криму та повномасштабне вторгнення в Україну. Наступного дня після початку тотальної агресії – 25 лютого 2022 року – Вірменія стала єдиною країною, яка виступила разом із РФ проти припинення російського представництва у Раді Європи.

З початку війни перші особи Вірменії, діячі опозиції та медійні коментатори зробили понад 100 заяв про "стратегічний союз" та "стратегічну взаємодію" з РФ. Наприклад, 11 травня 2022 року вірменський сайт Tert.am розмістив текст виступу прем'єра Миколи Пашиняна, який заявив: "Вірменія є стратегічним союзником Росії, членом ОДКБ, членом ЄАЕС, має дуже теплі та тісні стосунки з Росією".

Наступного ж дня після підписання Путіним "указу про визнання" російських плацдармів на Донбасі "президент" вірменського анклаву Карабах, тісно пов'язаний із владою в Єревані, Араік Арутюнян на своїй Facebook-сторінці підтримав "незалежність" "ЛДНР" та привітав мешканців Донбасу історичною подією".

У лютому-червні в Єревані, Гюмрі та Степанакерті пройшли 14 громадських акцій на підтримку агресії РФ проти України. У двох випадках, 19 березня та 9 травня, в Єревані у таких акціях брали участь 1000 і більше осіб. Вони несли триколори, радянські прапори та символ російських злочинів в Україні – букву "Z".

Ще 14 березня один із організаторів акції перед посольством РФ у Єревані Рубен Цатурян оголосив про готовність "відправитися на Донбас або до Криму, стати поруч із нашими братами росіянами і боротися проти фашизму та міжнародних терористів". Через три дні сайт Times.am оголосив текст листа, переданого послу РФ в Єревані ватажком "добровольчого загону Вірменські орли" Хачиком Асряном. У ньому відзначалася готовність першої сотні бойовиків "відправитися на Донбас у складі ЗС Росії… боротися проти натовського Заходу, а також фашистської влади України".

28 березня та 1 квітня турецький телеканал Haber Global представив документальні свідоцтва про відправку в Україну винищувачів Су-30 ВПС Вірменії з вірменськими льотчиками для участі у військових діях на боці агресора.

24 травня "міністр закордонних справ" вірменського анклаву в Карабаху Давид Бабаян разом із "міністром закордонних справ" проросійського анклаву в Південній Осетії Дмитром Медоєвим висловили надію "на якнайшвидшу перемогу Луганської та Донецької Народних Республік і встановлення довгоочікуваного миру на Донбасі".

20 липня глава зовнішньополітичного відомства кремлівського режиму публічно визнав розширення "географічних завдань" війни в Україні. "Зараз географія інша. Це ще й Херсонська область, Запорізька область та низка інших територій, і цей процес триває". Наразі його продовження анонсували і кремлівські маріонетки на Південному Кавказі.