УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Єленський: на патріарха Кирила чекає удар. Чи залишиться він без престолу? Інтерв’ю

4 хвилини
19,5 т.
Єленський: на патріарха Кирила чекає удар. Чи залишиться він без престолу? Інтерв’ю

Глава Російської православної церкви патріарх Кирил (Гундяєв) має бути позбавлений престолу, а ідея "русского міра", яку той активно пропагує, має бути визнана єретичною. З таким закликом Православна церква України звернулася до Вселенського патріарха Варфоломія.

Формально Кирил міг бути відлучений від церкви ще в 2016 році, коли не з’явився на Всеправославний собор на Криті. Наразі його позиції всередині Росії зовсім не такі, як були десять років тому. Кремль може позбутися його будь-якої хвилини, на Заході він вже давно є "нерупотисним", а попереду – великий удар через персональні санкції.

Своєю думкою про те, як вчинить Константинополь, в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL поділився релігієзнавець Віктор Єленський.

Православна церква України закликала Вселенського патріарха Варфоломія та предстоятелів православних помісних церков позбавити главу РПЦ патріарха Кирила престолу, а також визнати доктрину "русского міра" єретичною. Чи піде Варфоломій на такий крок? Чи зберігатиме нейтралітет?

– Вселенський патріархат не тримає нейтралітет у цьому питанні, якраз навпаки. Він засуджує російську агресію, засуджує підтримку Кирилом цієї агресії.

Що стосується позбавлення його престолу, то в принципі такі прецеденти були три століття тому. Але проблема в тому, що Православна церква, щодо якої богослови наполягають, що вона саме церква, а не федерація і не конфедерація церков, перетворилася саме на конфедерацію автокефальних церков, багато з яких говорять про те, що автокефалія має безмежний характер.

Особливо це стосується, звичайно, російської церкви, яка не бачить, що згідно з канонічним правом у Православної церкви є "точка збірки" – є престол, який відповідає за ситуацію в цілому православ’ї. Це Константинопольський престол.

Його очільник, патріарх Варфоломій, сидить на цьому престолі більше, ніж будь-хто з його попередників. Він зробив дуже багато для того, щоб ця "точка збірки" з’явилася. Тому що як це може бути, щоб, наприклад, єпископ Софії чи єпископ Тбілісі мав більшу владу, ніж собор Православної церкви, якщо ця церква соборноправна?

Канони говорять про те, що, якщо єпископа кличуть на собор, а він не прийде, то він підлягає відлученню. Якщо суворо за цим йти, то чотири предстоятелі, які не прибули на собор на Криті 2016 року, зокрема патріарх Кирил, вчинили антиправославно.

Що стосується російської церкви, то вона віддаляється від цілого православного світу. Як відомо, вона розірвала євхаристичне спілкування із Константинополем та іншими церквами, які визнали Православну церкву України. Це теж дуже антиправославно.

Які перспективи визнання доктрини "русского міра" єретичною?

– В принципі, з цього приводу є дискусії. Дехто вважає, що "русскій мір" не є богословською доктриною. Немає документа, який би називався, умовно, "Богословське вчення про русскій мір".

Але за сукупністю всіх цих висловлювань, всіх цих нарисів тощо дійсно є такий ідеологічний концепт, який з початком війни проти України перетворився на шовіністично-мілітарний. Саме це дало змогу великій кількості богословів визнати це вчення єретичним. Під цим документом вже підписалося понад тисячу богословів, священників, мирян, багато підписів кліриків Константинопольського патріархату, але дуже мало з самої Росії, тому що там голос проти війни звучить дуже тихо.

Богослови наполягають на тому, що остаточно визнати єрессю щось може лише собор Православної церкви. Але, як ви розумієте, зібрати його – непроста штука.

Як ви розцінюєте сам факт звернення глави ПЦУ до Варфоломія?

– Я вважаю, що це правильний крок, хоча деякі оглядачі кажуть, що це неправильно, він поставив патріарха в незручне становище… Я вважаю, що такий тиск повинен здійснюватися. В Європі дивляться на Кирила як на релігійного діяча, яким він вже давно не є.

Якщо говорити секулярною мовою, Кирил є очільником одного з міністерств середньої руки, яке вмонтоване в загальну державну машину РФ. І весь авторитет, і весь соціальний капітал Кирила йому не належить. Це те, що йому делегував Кремль. І вся його потуга і міць – тільки те, що йому дав Кремль.

Кирил вже давно не перебуває в тій позиції, в якій він був у 2009 році, коли прямо з Києва поїхав до Медвєдєва з Путіним і розповідав їм, як їм облаштовувати світовий устрій. Вони не знають, що робити з Україною, а він знає, бо його там тріумфально приймають, тощо. І тому він претендує на почесне місце в російській номенклатурі, одне з найпочесніших.

Але ці часи давно минули. Якщо б вони схотіли, то з легкістю прибрали б його і все.

Ми бачимо, скільки санкцій зараз запроваджено проти Росії, проти її керівництва. Чи можна очікувати, що санкції певного формату можуть бути застосовані і проти РПЦ та її глави?

– Велика Британія вже застосувала санкції проти Кирила. Я сподіваюсь, що і Україна нарешті застосує. Верховна Рада вже звернулася до РНБО, щоб Кирила внесли в санкційний список.

В Європі його виключили з санкційного списку лише завдяки втручанню Орбана. Але для Кирила це дуже болюче питання, в нього склався свій спосіб життя. Він любить кататися на лижах в Альпах тощо. І те, що він буде нерукопотисним на Заході, звичайно, буде для нього великим ударом.

В принципі, він вже й зараз нерукопотисний. Те, що Папа Франциск намагається його трошки врятувати, думаю, не сильно йому допоможе.