УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Екстрений візит Орбана до України: що задумав найбільш проросійський лідер ЄС

7 хвилин
115,5 т.
Екстрений візит Орбана до України: що задумав найбільш проросійський лідер ЄС

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прибув до Києва з неанонсованим візитом 2 липня, аби зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Це його перший візит з початку повномасштабної війни.

Зустріч відбувається через день після того, як до Угорщини на пів року перейшло головування у Раді Євросоюзу, а також через кілька днів після емоційної розмови Орбана із Зеленським на полях саміту ЄС у Брюсселі.

Як зазначається, візит був узгоджений після переговорів щодо угорської нацменшини Закарпаття. Питання щодо дотримання їхніх прав є однією з найгучніших претензій Будапешта щодо Києва. Буцімто якщо Україна погодиться на всі пропозиції Угорщини у цьому напрямку, то Орбан обіцяє не "ставити палки в колеса" на шляху України до ЄС.

При цьому, як повідомив речник глави угорського уряду Берталан Хаваші, головна тема зустрічі – "можливість досягнення миру".

Про те, що стоїть за візитом Віктора Орбана до України, – у матеріалі OBOZ.UA.

Відео дня

Якщо буде продовжено мову ультиматумів, то говорити немає про що

"На мій погляд, візит Орбана пов'язаний з початком переговорів з ЄС, тому що Угорщина, по-перше, головує з 1 липня на наступні пів року, а по-друге, вона висунула фактично ультиматум, і, найімовірніше, блокуватиме наші переговори на рівні ЄС. Це й не дивно, тому що на сьогодні Орбан є союзником Путіна в Євросоюзі, і він поводиться так. Та загалом це позитивний момент, що Орбан нарешті приїхав до України. Можливо, це знак початку певного політичного примирення між країнами, можливість розпочати бодай якийсь діалог" – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

Екстрений візит Орбана до України: що задумав найбільш проросійський лідер ЄС

Олександр Мережко вважає, що все-таки примиритися та розпочати повноцінний діалог буде складно після всіх блокувань з боку Орбана рішень щодо допомоги Україні від ЄС, які нам дуже дорого коштували. Після його заяв, у яких угорський лідер відмовляв Україні у суверенітеті, що є абсолютно неприпустимо. За це треба, безумовно, перепрошувати, вважає Мережко. У нинішній ситуації Орбану буде складно відновити якийсь, навіть не позитивний, а скоріше нейтральний імідж в очах українського суспільства та української держави.

На думку Мережка, багато залежатиме від того, з якими ідеями приїхав Орбан. Якщо він, наприклад, ставитиме ультиматуми або і надалі шантажуватиме питанням про права угорської національної меншості в Україні, навряд має сенс спілкуватися з ним надалі.

"Та все ж я вважаю, що йому треба надати якийсь шанс на діалог. Може, щось змінилося, може, він щось зрозумів після більше двох років війни, – говорить Олександр Мережко. – Я за те, щоб дати йому шанс, але якихось ілюзій у мене щодо нього немає, нам буде дуже складно у переговорах з Угорщиною".

"Чи може Орбан бути посередником у переговорах між Україною та РФ, то я дуже в цьому сумніваюся. Річ у тім, що, по-перше, він – союзник Кремля у Європі. Тобто він не є нейтральною стороною, яка могла б попередити про нейтральний процес. По-друге, і головне, він не має впливу на Кремль, а Кремль має вплив на нього. Наприклад, Китай має вплив на Росію, яка щодо нього є молодшим партнером. А тут ситуація протилежна, тому я виключаю повністю, що Орбан може відіграти роль медіатора, посередника", – зазначив Мережко.

Орбан хоче підправити імідж і показати: він не безнадійний

"Як відомо, Угорщина перебрала на себе головування у Європейському Союзі з 1 липня. Мені здається, що саме тому для Орбана це природний і логічний крок зробити перший візит у цій ролі саме до Києва. По-перше, він тут не був від початку війни. По-друге, позиція Угорщини в ЄС через свою специфіку, особливості та несприйняття багатьох моментів щодо України стала також подразником та для всіх членів Євросоюзу. Звичайно, Орбану треба якось виправити цей негативний імідж, бо він уже багато перебрав на себе негативу. Потрібно виправити ситуацію, і таким жестом він робить крок назустріч європейцям і демонструє, що, мовляв, я не такий безнадійний" – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював посольства України у ФРН, Туреччині, Бельгії та Грузії, місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України.

На думку дипломата, нинішній візит Орбана навряд відразу принесе позитивні для України результати. Як навряд вдасться зняти всі ці проблеми, які накопичилися останніми роками у відносинах між Угорщиною та Україною. Водночас цей контакт важливий не лише як символ того, що перший візит лідера країни ЄС, яка головує, відбувається саме до Києва, але також як демонстрація нової якості України в контексті початку її переговорів з ЄС.

"Я хочу лише наголосити, що Україна завжди мала готовність йти назустріч у розумних межах. Те, що ми робимо у напрямку надання прав нацменшинам, відповідає підходам Венеціанської комісії та основним принципам ставлення до національних меншин у середині ЄС. А вже те, що вимагають чи намагаються вимагати у Києва угорці, перевищує стандарти, які існують у Європейському Союзі та містить кілька немотивованих, необґрунтованих, неправомірних вимог чи бажань на адресу України. Потрібно йти крок за кроком, сортувати, відбирати те, що можна зробити, і те, що не можна зробити, і те, що Україна не робитиме за будь-яких умов. Ніхто не збирається і не буде, я впевнений, говорити про можливу зміну Конституції України, тільки через те, що є якісь вимоги від Угорщини, адже так можна зайти далеко", – наголошує Ігор Долгов.

Чи вдасться сторонам наблизити свої переговорні позиції – поки сказати важко, вважає Ігор Долгов. Дипломат підкреслює, що і раніше ці спроби не припинилися, але були безрезультатними. Найглибша зустріч відбулася у січні цього року, коли голова Офісу президента України Єрмак та міністр закордонних справ України Кулеба зустрілися з міністром закордонних справ Угорщини в Ужгороді, але переговори теж не мали результату.

"Нацменшинський" шантаж

Головний аргумент, яким Будапешт блокує допомогу та євроінтеграційні прагнення України, – уявні утиски національної угорської меншини.

"Угорщина не буде підтримувати Київ у жодному питанні міжнародних відносин, доки Україна не відновить колишні права етнічних угорців на своїй території" – ці слова Орбан та його урядовці повторюють завжди, коли справа стосується будь-якого українського питання.

8 грудня 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах". Цей документ вирішив усі спірні питання стосовно угорської нацменшини в Україні, принаймні так вважають як у Раді Європи, Європейській комісії, так і самі українські угорці.

Однак на початку березня цього року країни-члени ЄС отримали від Угорщини документ із претензіями до України щодо угорської національної меншини. Будапешт усе ще вимагає відновлення прав на вільне використання угорської мови та політичне представництво на всіх рівнях, зокрема у Верховній Раді. Угорці стверджують, що захист нацменшин є одним із пріоритетів, про які йдеться в переговорах щодо вступу України до ЄС, тому вони й вимагають відновлення прав нацменшин угорської громади до рівня 2015 року.

"Усупереч попереднім обіцянкам, потреби представників угорської громади в Україні було проігноровано, наприклад, у випадку визначення предметів, які мають викладатися українською мовою у школах угорської меншини", – йдеться у документі.

Нині Угорщина домоглася внесення до документа про переговори з Україною щодо вступу до Євросоюзу вимог стосовно захисту нацменшин.

"Після жвавих дебатів у Брюсселі було досягнуто домовленостей: усі угорські умови було включено до рамкового документа переговорів з Україною", – йдеться у повідомленні глави МЗС Угорщини.

Він уточнив, що в документі "мовиться, що Україна має повернути права, відібрані у закарпатських угорців останніми роками".

Найбільш резонансні вимоги угорської сторони на сьогодні – визнання шкіл навіть з одним угорським класом – угорськими, скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською, внесення змін до виборчого законодавства, щоб забезпечити представництво угорців у Верховній Раді, не вимагати у таких державних діячів знати державну мову, дозволяючи їм використовувати угорську.

Угорщина головує у ЄС – це недобре

Угорщина перебрала на себе ротаційне головування у Раді ЄС 1 липня. Це означає, що Будапешт шість місяців визначатиме пріоритети політики Євросоюзу, отримавши додаткові важелі впливу на формування порядку денного.

Ось як цей факт для європейських ЗМІ прокоментував високопоставлений дипломат ЄС: "Я приймаю таблетки, щоб заспокоїтися, коли говорю про це питання, тому що воно стає справді смішним… На кожному повороті дороги ви бачите, як угорці заважають спроможності України боротися з агресором".

Хоча Віктор Орбан і оголосив завершення "військового конфлікту" в Україні одним із пріоритетів під час головування його країни в Раді ЄС, поки в угорському порядку денному на найближчі пів року немає жодного пункту на підтримку України. Про це заявив представник Угорщини при ЄС Балінт Одор. На запитання, чого варто очікувати щодо Росії, яка й надалі веде війну проти України, а також у сфері допомоги Києву, Одор відповів, що Будапешт буде "уважно стежити за розвитком подій і вносити до порядку денного всі аспекти за необхідності, але основний пріоритет Угорщини під час майбутнього головування – протидія нелегальної міграції".

Також, за словами Одора, Будапешт як голова Ради ЄС, ставить перед собою завдання "збалансувати" процеси розширення Союзу на тлі прискореної процедури надання статусу кандидата Україні та Молдові. Що це означає, важко зрозуміти, але навряд щось позитивне для України. Адже, наприклад, офіційні особи ЄС очікують, що переговори, по суті, розпочнуться вже під час головування Польщі, яка заступає з 1 січня 2025 року, – саме через антиукраїнську позицію Угорщини.