Відео дня
Дипломатично-шпигунський скандал: як Орбан готується "взяти під контроль" Закарпаття і за яку трагедію Угорщина має попросити вибачення в українців
Непрості відносини між Україною та Угорщиною стали ще більш напруженими. СБУ вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка шпигувала проти нашої держави. Одна з головних цілей затриманих полягала у тому, аби зрозуміти настрої жителів Закарпаття, якщо в область ввійдуть угорські військові.
Однак на цьому не скінчилося. Назвавши дії та заяви СБУ "пропагандою", наші сусіди спочатку вислали з країни двох чинних українських дипломатів, а потім угорський центр боротьби з тероризмом ще й затримав у Будапешті колишнього українського дипломата, якого угорська влада нібито підозрює у шпигунстві. Україна у відповідь вислала з Києва двох угорських дипломатів. Угорщина пішла далі й відмовилася від переговорів щодо проблеми нацменшин, які мали відбутися 12 травня, що є однією з головних перепон у двосторонніх переговорах щодо вступу України до Європейського Союзу.
Про те, що сьогодні відбувається у стосунках між Україною та Угорщиною, – у матеріалі OBOZ.UA.
Розвідувальні плани щодо вторгнення
Служба безпеки вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка здійснювала шпигунську діяльність на шкоду нашій державі. Завданням був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук вразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону, а також вивчення суспільно-політичних поглядів місцевих жителів: зокрема, сценаріїв їхньої поведінки, якщо на територію регіону зайдуть угорські війська.
Як встановило розслідування, куратором обох фігурантів був кадровий співробітник воєнної розвідки Угорщини, чию особу вже ідентифіковано Службою безпеки. Одним з його агентів був 40-річний колишній український військовий, якого іноземці завербували та перевели у "режим очікування" ще у 2021 році. За даними контррозвідки та слідчих СБУ, куратор "активував" цього агента у вересні 2024 року. Тоді зрадник отримав завдання: вивчити настрої місцевого населення й отримати таку інформацію: яка буде реакція військових і цивільного населення Закарпаття, якщо в область ввійде миротворчий контингент, зокрема угорські військові; яке військове спорядження та озброєння можна придбати на чорному ринку Закарпаття; яка ситуація з міграцією угорського населення в регіоні; які військові сили розташовані на Закарпатті; чи багато транспорту і бойових машин; наскільки укомплектовані правоохоронні органи, яка їхня чисельність тощо. Вже з цих напрямів зрозуміло, до чого може готуватися чинна угорська влада.
Путін обіцяв Орбану Закарпаття?
"Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан був у постійних контактах із Путіним ще до початку широкомасштабної агресії. Нагадаю, що за декілька днів до російського вторгнення він побував у Москві та вів якісь переговори. І, як ви розумієте, це переговори були явно не про мир, не про те, щоб Путін не нападав на Україну та не починав війну широкого масштабу. Є серйозні передбачення, що там була, зокрема, домовленість: якщо Росія швидко захопить Україну, то Закарпаття перейде під юрисдикцію Угорщини. Ми запам’ятали і виступ Орбана у той час і його представників уряду, що він готовий взяти під захист угорської армії Закарпаття. Тоді не зрослося, але, як бачимо, планів щодо цього ніхто у сусідній країні не скасовував", – говорить український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.
На думку дипломата, для російського диктатора Путіна потенційні угорські війська на Закарпатті – можливість продемонструвати, що не тільки Росія в цьому зав'язана, а і хтось інший, наприклад, член НАТО, член Євросоюзу.
"Враховуючи амбітні плани Орбана щодо відтворення Великої Угорщини, він, очевидно, мав намір щодо цього, хоча підкреслюю, 100% достовірності про такі плани ми не маємо. Водночас Орбан ніколи не звітував про те, чого він поїхав до Путіна напередодні повномасштабного вторгнення РФ і про що там розмовляв. А от зараз, коли арештовані ці дві особи, які працювали на угорську військову розвідку, й у контексті того, що угорська армія могла б якось входити на Закарпаття, ця інформація про можливість домовленостей із Путіним щодо окупації угорською армією частини Закарпаття, вже стає досить серйозною і певним чином обґрунтованою і, звісно, становить серйозні ризики для національної безпеки України", – підкреслює Олександр Левченко.
Неадекватна відповідь Угорщини
У відповідь на дії України Угорщина вигнала "українських шпигунів" із посольства у Будапешті, заявивши, що двоє українських дипломатів вели шпигунську діяльність. Але цього для сусідів виявилося замало. І вже угорський центр боротьби з тероризмом затримав колишнього українського дипломата, який зараз не є дипломатом і перебував в Угорщині як цивільна особа. Крім того, угорська влада заявила, що оголошення України про викриття угорської розвідувальної мережі на своїй території нібито вказує на співпрацю Києва з опозиційною партією "Тиса", головним суперником нинішнього уряду на виборах 2026 року. Міністр будівництва та транспорту Угорщини Янош Лазар заявив, що "українці перейшли до дій і намагаються через ЗМІ, зовнішні сили та політиків впливати на те, що відбувається в Угорщині". Видно, наші сусіди вправно читають Орвела, тому що перевертають факти щодо себе й українців і висувають безпідставні претензії в тому, що яскраво самі ж і роблять на Закарпатті проти нашої держави.
"Щодо реакції Угорщини, то вона дуже дивна і неадекватна, – говорить Олександр Левченко. – Поясню чому. СБУ заарештовує двох українських громадян. Відповідь угорської сторони – вони висилають двох українських дипломатів. Але це ж узагалі на голову не лізе! Адже ж ми не арештовували угорців, це ж бо місцеві зрадники. Чого ж ти висилаєш українських дипломатів? Але далі ще гірше роблять угорці після того, як зрозуміли свої дуже некомпетентні дії. Вони хапають якогось першого підхожого, на їхній погляд, українця вже в Будапешті. За інформацією, це колишній співробітник посольства. І начебто його в чомусь звинуватять. Значить, увага, СБУ дала оцінку, чому здійснила ці дії щодо шпигунів, які працювали на угорську військову розвідку. Показала усю схему, яка працювала, що ці протиправні дії завдають шкоди державності України. А угорці щодо арешту українського громадянина нічого не висунули крім загальних фраз, а це багато про що свідчить", – зазначає Олександр Левченко.
Багаторічна стратегія і "нацменшинський" шантаж
Угорщина блокуватиме будь-які питання, важливі для України, доти, доки "Україна не відновить колишні права етнічних угорців на своїй території" – ось такою заявою Орбан тероризує нашу країну роками. Після початку війни Будапешт використовував цей привід, щоб ветувати будь-які рішення щодо України у ЄС. Будапешт завжди готовий звинуватити нашу країну в утиску прав приблизно 150 тисяч етнічних угорців на Закарпатті через ухвалений у 2017 році закон щодо шкільного навчання мовами нацменшин.
Прагнучи встановити контроль над Закарпаттям, Орбан використовує метод впливу на регіон через українських угорців. Саме з приходом до влади орбанівської партії "Фідес" підтримку діаспори в Будапешті поставили на якісно новий рівень. Сценарій "братньої допомоги" та підживлення сепаратизму реалізовується під соусом гуманітарної співпраці та підтримки громад Закарпаття. До повномасштабної війни чи не кожен охочий етнічний угорець з України міг отримати непоганий фінансовий грант на ведення бізнесу від угорського уряду й угорський паспорт. Така політика в майбутньому може допомогти втілити у життя далекосяжні плани.
Тривалий час такі недружні дії офіційний Будапешт пояснював тим, що Україна утискає угорську національну меншину, але ж 8 грудня 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах". Цей документ вирішив усі спірні питання стосовно угорської нацменшини в Україні, принаймні так вважають як у Раді Європи, Європейській комісії, так і самі українські угорці. Однак на початку березня 2024 року країни-члени ЄС отримали від Угорщини документ із претензіями до України щодо угорської національної меншини. Будапешт усе ще вимагає відновлення прав на вільне використання угорської мови та політичне представництво на всіх рівнях, зокрема у Верховній Раді. Угорці стверджують, що захист нацменшин є одним із пріоритетів, про які йдеться в переговорах щодо вступу України до ЄС, тому й вимагають відновлення прав нацменшин угорської громади до рівня 2015 року.
"Усупереч попереднім обіцянкам, потреби представників угорської громади в Україні було проігноровано, наприклад, у випадку визначення предметів, які мають викладатися українською мовою у школах угорської меншини", – йдеться у документі.
Наразі Угорщина домоглася внесення до документа про переговори з Україною щодо вступу до Євросоюзу вимог стосовно захисту нацменшин.
"Після жвавих дебатів у Брюсселі було досягнуто домовленостей: усі угорські умови було внесено до рамкового документа переговорів з Україною", – йдеться у повідомленні глави МЗС Угорщини. Мовляв, у документі "йдеться, що Україна має повернути права, відібрані у закарпатських угорців останніми роками".
Угорщина відтермінувала переговори з Україною
Аби просунутися у вирішенні питання прав угорської меншини на Закарпатті й розпочати двосторонній діалог, сторони домовилися зустрітися на експертному рівні 12 травня. Раніше в Будапешті сторони узгодили роботу експертних груп для розгляду 11 рекомендацій Угорщини, а зустріч мала стати початком регулярних переговорів. Однак, як повідомили у Міністерстві юстиції України, "угорська сторона перенесла заплановані на 12 травня консультації з українською делегацією, яка вже прибула для консультацій до Ужгорода".
Як зазначив заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр, "події останніх днів значно ускладнили атмосферу для конструктивного діалогу". Мовляв, "акція, здійснена у Закарпатті, і її швидке оприлюднення в ЗМІ ставлять під сумнів щирість намірів української сторони до відкритого діалогу", – наголосив Мадяр. На жаль, дипломат чомусь не уточнив один момент – про що свідчить акція та активна діяльність військової розвідки його країни на українській території. Про відкритість і щирість чи дещо інше? Чи угорцям апріорі можна творити такі речі в Україні?
За словами Олександра Левченка, українці, звісно ж, зацікавлені у тому, щоб ці переговори було проведено, щоб зняти всі ці питання, якими торгує Угорщина. Тому ситуація для нас зовсім не позитивна, адже якщо Угорщина не погодиться, матимемо проблеми.
"Угорці продовжують свої претензії – і все це на фоні того, що Єврокомісія вже розглянула питання щодо стану прав угорської національної меншини в Україні та сказала, що все окей, усе відповідає європейським стандартам, – продовжує дипломат. – Угорці Закарпаття є громадянами насамперед Української держави, і незрозуміло, як громадянин не може знати української мови. А як він може її знати, якщо він у школі її не вчив? Тому шкільні програми й почали коригувати, що було виведено на законодавчому рівні. Треба зазначити, що Україна зробила у цьому питанні великий крок уперед, щоб налагодити відносини з Будапештом. Уже навіть сама угорська меншина сказала, що в них усе окей, і попросила Орбана не торпедувати ці питання під час переговорів з Україною щодо вступу в Євросоюз. Тому що угорці, як громадяни України, зацікавлені, щоб якомога швидше держава Україна стала членом цього об'єднання. Ми не можемо робити більше від того, що прийнято за стандартами Європейського Союзу. Оскільки у нас є підтвердження того, що все на сьогодні відповідає європейському законодавству, тоді виникає питання до офіційного Будапешта: навіщо щось вимагати, що набагато ширше, глибше, ніж законодавство Євросоюзу про національні меншини? Як бачимо, Орбан якийсь час мовчав, а тепер знову взявся за своє. Очевидно, якісь нові завдання йому прийшли з Кремля", – наголосив Олександр Левченко.
Угорщина має відповісти за масові вбивства українців у Корюківці
Стосовно того, що начебто Україна накручує якісь антиугорські настрої, то якраз ми особливо не робимо цього, а могли б. Наприклад, постійно ставити попереду у двосторонніх відносинах питання Корюківки та вибачення з боку Угорщини за те, що було скоєно її військами під час Другої світової війни на території України. Наприклад, таких дій Польща вимагає від України у питання Волинської трагедії, то чому повинні мовчати українці?
За словами Олександра Левченка, селище Корюківка на Чернігівщині було найбільшим населеним пунктом у Європі, який під час тієї війни повністю знищили нацисти під час каральної операції 1-2 березня 1943 року. Тоді воєнні злочинці, серед яких було багато угорців, убили 6700 людей і спалили 1290 будинків. Загалом на території України була велика угорська армія, яка знищувала цивільне населення, інфраструктуру, брала участь у бойових діях і спровокувала дії щодо масового вбивства українців Корюківки в 1943 році, і це вбивство вважають найбільшим злочином у Другій світовій війні, яке скоєно в одному місці. Знищення Корюківки є наймасштабнішою в Європі каральною акцією нацистів у Другій світовій війні, під час якої було повністю знищено поселення з усіма мешканцями. У радянські часи цю трагедію замовчувала московська пропаганда, а ми весь час слухали тему Хатині білоруської, а в Хатині загинуло менше ніж 150 осіб, а в Корюківці – понад шість із половиною тисяч.
"Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, коли дізнався про цю трагедію, то приїхав, просив вибачення за весь німецький народ, був у Києві, двічі їздив у Корюківку та клав квіти з повагою до тих жертв, які були вбиті зокрема німецькими військами. Однак це була каральна акція німецьких та угорських військ і поліції, але що стосується Віктора Орбана та інших представників угорської влади, їх чомусь це питання взагалі не турбує. А українці можуть висунути й мають це зробити, адже пора й угорському лідеру приїхати в Україну, поклонитися цим жертвам і перепросити за своїх предків, які заподіяли Україні величезних збитків, страшних втрат. Тому пан Орбан має це розуміти. Я думаю, що пора йому деякі речі теж нагадувати, якщо він поводиться з великим викликом щодо України та українського народу", – констатував Олександр Левченко.