Блог | Чужий біль не болить: українців убивають щодня, а хтось продовжує грати в щурячі ігри
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Ну що, саме час зараз вивалити українцям історичні претензії і заявити, що не так летиш, не так свистиш, не тих героїв шануєш і не бути нам у ЄС.
Не розуміючи – чи розуміючи, нам уже пофіг – що нас вбивають на смерть, і що дожити до ранку для більшості з нас – це досягнення, крутіше за всі ваші політичні амбіції разом взяті.
І що ми будемо незручними, холодними, невдячними у ваших очах, якими завгодно, бо нам уже плювати на щурячі ігри. Вся країна зайшла за грань і повернеться вже зовсім іншою.
Повернеться обов'язково, і наваляє всім дотичним, і з своєю новою історичною пам'яттю нічого не забуде. московщина буде знищена, горітиме так само, як мій Київ сьогодні.
Світ поділиться на тих, хто допомагав, став поруч, простягнув руку, поступився дещицею власного комфорту заради України, і тих, хто байдуже відвернувся або плював у спину, але потім прибіжить з порожньою мискою. Насипте мені сюди контрактів на відновлення, і побільше.
Ставлення і до перших, і до других буде заслуженим.
