Блог | Чи сподобалася б Гіммлеру "Декларація російських демократичних сил"?
Кілька днів тому я побіжно згадав "Декларацію російських демократичних сил", ухвалену учасниками координаційної зустрічі російської опозиції 30 квітня в Берліні.
Ось три перших абзаци цього документу:
"У цей трагічний час ми заявляємо про свої стратегічні цілі - припинення агресії проти України і створення вільної, правової, федеративної Росії... Ми заявляємо про свою відданість таким принциповим позиціям:
Війна проти України є злочинною. Російські війська повинні бути виведені з усіх окупованих територій. Міжнародно визнані кордони Росії повинні бути відновлені; воєнні злочинці повинні бути віддані суду, а жертвам агресії повинні бути сплачені компенсації.
Режим Путіна є нелегітимним і злочинним. Тому він повинен бути ліквідований. Ми бачимо Росію країною, в якій гарантуються права та свободи особистості, в якій виключена можливість узурпації державної влади..."
Підсумуємо. Про що йдеться ініціаторам Берлінської декларації? Про те, щоб зберегти єдину й неподільну Росію в її міжнародно визнаних кордонах. Провести межу між злочинним режимом і громадянами РФ, переважна більшість яких - нагадаю - цей режим підтримувала і досі підтримує. Відокремити від злочинного режиму себе улюблених. Але головне - зберегти Росію.
Ось ще пара цитат:
"В годину тяжких випробувань ми повинні визначити долю нашої Батьківщини, наших народів, нашу власну долю...
Немає злочину більшого, ніж спустошувати... країни і придушувати народи, які прагнуть зберегти землю своїх предків і власною працею створити на ній своє щастя. Немає злочину більшого, ніж уярмлення іншого народу і нав'язування йому своєї волі..."
Теж красиві слова, під якими хочеться підписатися, чи не так? А через кілька абзаців перелічуються цілі й принципи:
визволення народів Росії і повернення народам Росії прав... припинення війни... рівність усіх народів Росії...
І знову йдеться про єдину й неподільну Росію та її народи.
А тепер зізнаюся: другий блок цитат узятий не з недавньої Берлінської "Декларації російських демократичних сил", першим під якою стоїть підпис Ходорковського, а з датованого 14 листопада 1944 року Празького маніфесту Комітету визволення народів Росії - засадничого документу, проголошеного того дня головою КВНР генералом Власовим. Ну, отим самим воєнним злочинцем.
Спробуйте знайти десять відмінностей - не знайдете, бо надзадача - зберегти Росію - спільна. Зворушливо, чи не так: генерал Власов і умовно хороший умовно росіянин Ходорковський виявляються однодумцями.
З історії відомо, що створенню КОНР без урахування інтересів інших народів СРСР намагався опиратися Розенберг, але ідею всіляко підтримав Гіммлер, позиції якого в нацистській ієрархії були незрівнянно вищими.
Тим часом ініціатори Берлінської декларації по всьому світу збирають підписи на її підтримку. І не лише серед осілих за кордоном "соотєчєствєнніков", а й серед тамтешніх функціонерів. Тож останнім, мабуть, треба терпляче пояснювати, що їм не випадає ступати слідами Гіммлера.
