Відео дня
Блог | Чи є небезпеки в ратифікації угоди між Україною і Сполученими Штатами Америки?
Коли йдеться про безпекову угоду зі Сполученими Штатами, українське суспільство має повне право на скрупульозний аналіз і контроль. Не тому, що ми не довіряємо партнерам, а тому, що саме така увага є запорукою нашої державності й суверенітету.
Що вдалось з’ясувати:
1. Хто підписант?
Угоду укладено між Урядом України та Урядом США. Це прямо зазначено в назві документа, а також у розпорядженні Кабінету Міністрів №416-р, на підставі якого діяла перша віцепрем’єрка Свириденко.
2. Чи потрібна ратифікація?
Так. Частина друга статті XI угоди прямо вказує, що вона набирає чинності після ратифікації Верховною Радою України.
3. Яка практика в Україні?
Верховна Рада регулярно ратифікує міжурядові угоди. В базі законодавства є 644 приклади таких угод, укладених КМУ. Остання ратифікація – від 4 лютого 2025 року (угода з урядом Великої Британії).
4. Підстави для ратифікації:
У більшості пояснювальних записок до ратифікаційних законопроєктів зазначено, що вона необхідна через потребу в зміні чинного законодавства — відповідно до пункту "є" частини 2 статті 9 Закону "Про міжнародні договори України".
У випадку з угодою зі США (законопроєкт №0309 від 01.05.2025) такого обґрунтування немає. Але очевидно, що воно існує – принаймні за двома пунктами, включно з необхідністю змін до законів.
5. Що каже закон?
Згідно зі статтею 194 Регламенту ВР та статтею 9 Закону про міжнародні договори, якщо міжнародний договір потребує змін до чинних законів, відповідні законопроєкти мають подаватися одночасно із проєктом ратифікації.
6. Чи дотримано процедури?
Ні. До законопроєкту про ратифікацію ресурсної угоди зміни до інших законів не додані, попри прямі вимоги Регламенту й закону.
7. Чи це виняток?
Ні. Аналіз десятків ратифікаційних законопроєктів свідчить, що ця норма ігнорується системно. Навіть під час ратифікації Угоди про асоціацію її не дотрималися.
Висновки:
• Існують два типи міжнародних договорів: ті, що укладаються Президентом від імені України, і ті, що укладаються Кабміном від імені Уряду.
• Обидва типи можуть підлягати ратифікації, якщо для цього є підстави, визначені Законом.
• У випадку угоди з США підстави для ратифікації очевидні.
• Підписання угоди Свириденко має легальне підґрунтя – розпорядження КМУ.
• Проблема – в процедурі: порушено вимогу подавати зміни до законів разом із законопроєктом про ратифікацію.
• Це порушення стало вже системною хибою українського парламентського процесу.
Отже, проблема – не в самій угоді. А в тому, як ми реалізовуємо свої зобов’язання. Як оформлюємо правову базу. Як сприймаємо державність – формально чи відповідально.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...