УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Аби "заспокоїти" Путіна, Європа має активніше "прокидатися": є погані та хороші новини для України. Як це вплине на війну?

6 хвилин
266,2 т.
Аби 'заспокоїти' Путіна, Європа має активніше 'прокидатися': є погані та хороші новини для України. Як це вплине на війну?

Подальша допомога Україні з боку США натрапила на стіну – у прямому та переносному значенні. Це питання стало заручником внутрішньополітичної боротьби. Крім того, більшість європейців вважають, що більш аніж ймовірний другий термін Дональда Трампа в Білому домі послабить союз континенту зі США в галузі безпеки.

Відео дня

Зіткнувшись із непередбачуваним Вашингтоном та власними проблемами, Брюссель шукає можливість фінансувати Україну та збільшувати свої військові виробничі потужності.

Хороша новина – європейці нарешті усвідомили реальність російської загрози для себе. Погана полягає в тому, що їхня безпекова трансформація відбувається все ще дуже повільно, що, звісно, дуже шкодить Україні.

Про те, яким чином ЄС планує за відсутності американської допомоги надалі підтримувати Україну в боротьбі проти російської навали, – у матеріалі OBOZ.UA.

Європа готується, але все ще дуже повільно

У війні на виснаження зазвичай перемагає той, у кого краще розвинена військова промисловість. Сукупні економічні ресурси союзників України настільки перевершують російські, що українці повинні б мати значну перевагу, але ситуація досі так не виглядає.

Європа звикла виробляти зброю у мирний час протягом тривалого періоду та в порівняно невеликих кількостях. Це, наприклад, призвело до того, що, пообіцявши у березні 2023 року закупити для України 1 млн артилерійських снарядів, європейці змогли виконати її лише на половину, адже їх просто не вистачає. При цьому, за даними міністерства оборони Естонії, російське виробництво артилерійських боєприпасів цього року досягне 4,5 млн одиниць.

Тільки на третій рік війни ЄС зрозумів, що потрібно нарешті змінювати свій миролюбний підхід. Агентство з підтримки та закупівель НАТО заявило, що допоможе низці країн ЄС придбати 1000 зенітних ракет Patriot на суму 5 млрд євро. НАТО не має права безпосередньо надсилати летальну допомогу Україні, але це замовлення дозволить країнам-членам ЄС передати Києву свої засоби для ППО. У межах програми ЄС, запущеної у жовтні 2023 року, буде виділено 500 млн євро на нарощування виробництва снарядів.

Зусилля Європи відчутні та вони все ще не справляються з двома найважливішими речами: модернізацією власних систем оборони та одночасним наданням адекватної допомоги Україні. Жоден з цих напрямків не відповідає гостроті ситуації.

Виробництво снарядів кульгає

Американське та європейське виробництво снарядів також зростає, але недостатньо швидко. Аналітики дослідницької компанії Agency Partners оцінюють європейське виробництво в 1,25 млн. На відміну від США, де заводи з виробництва боєприпасів належать державі, Європа залежить від приватних фірм, що робить зростання значно меншим.

У європейських країнах зараз чотири основні виробники боєприпасів: німецька компанія Rheinmetall, британська BAE Systems, французька Nexter, що належить уряду, і Nammo, що належить норвезькому та фінському урядам. Після "холодної війни" вони зосередилися на виробництві складних систем озброєння, але в дуже невеликій кількості.

Найбільш дієвим європейським виробником виявилася компанія Rheinmetall. Вона взяла на себе зобов'язання щороку виробляти 700 тисяч артилерійських снарядів до кінця 2024 року і цього року відкриє в Україні виробничі та ремонтні потужності для бронетехніки. Більшість її замовлень оплачує уряд Німеччини.

З далекобійними ракетами ще складніше: Європа передала у США більшу частину виробництва двигунів для боєприпасів до HIMARS та інших систем. За оцінками міністерства оборони Естонії, річний обсяг виробництва деяких європейських зенітно-ракетних систем обчислюється одиницями.

Найбільший у Європі виробник MBDA повідомляє, що навіть якщо інвестиції будуть вкладені зараз, то перші ракети, ймовірно, почнуть відвантажуватися лише до 2026 року. Так чи інакше, нинішні заходи не відповідають терміновості ситуації.

Що планується?

Головне – у лютому затвердити пакет допомоги на 50 млрд євро. Повноцінному ухваленню рішення знову заважає Угорщина, але ЄС готується до такого розвитку подій.

Паралельно Євросоюз планує створити новий фонд для військової допомоги Україні, з якого країни-члени почнуть отримувати компенсації за постачання зброї. Розмір фонду складе 20 млрд євро. Передбачається, що фонд виділятиме не менш ніж 5 млрд євро щорічно з 2024 по 2027 роки.

Так країни ЄС зможуть отримати компенсацію за передачу Україні безпілотників, ракет протиповітряної оборони та боєприпасів. Також частину коштів буде використано для оплати витрат за програмою військової підготовки українських військових. Згідно з проєктом плану, вже 2024 року фонд може запропонувати компенсації на загальну суму 7,5 млрд євро.

Окрім того, члени групи "Рамштайн", до якої входять понад 50 країн, включно з усіма членами НАТО, розглядають можливість щороку виділяти Україні 0,25% свого ВВП. З відповідною пропозицією виступила прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас. За її словами, потенційно реалізація її ініціативи дозволила б зібрати понад 120 мільярдів євро, що могло б переламати ситуацію на користь України. Такий підхід забезпечить Україні стійке джерело фінансування і може стати переломним моментом у боротьбі з Росією.

З більш конкретних речей можна виділити, що Німеччина в 2024 році надасть Україні військову допомогу на суму понад 7 мільярдів євро, йдеться в заяві уряду ФРН. Нарешті прокинулася і Франція. Так, Еммануель Макрон анонсував нові постачання озброєнь Україні та заявив про намір узгодити їх під час візиту до Києва у лютому. Президент Франції уточнив, що Париж готується поставити 40 ракет SCALP та "сотні бомб". Макрон також заявив, що Франція перейшла на військову економіку, щоб наростити виробництво зброї та збільшити постачання Україні.

Війна з РФ більш ніж можлива – європейці це розуміють

"Європа, звісно, розуміє необхідність підтримувати Україну за можливих проблем з американською допомогою для нас, але більшою загрозою для них є ймовірний прихід Трампа на посаду президента. У європейців великі побоювання стосовно того, що буде з їхніми безпековими гарантіями з боку Штатів. Тому вони дійсно думають над тим, як збільшити допомогу Україні, але головне питання – як посилити власну безпеку", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив експерт з міжнародних відносин Сергій Таран.

"Надаючи допомогу Україні, вони відтягують для себе ймовірну війну з Російською Федерацією. Те, що це можливість більш аніж реальна, – факт. Європейці дедалі активніше про це говорять та готуються. Тому якщо ЄС реально розпочне нарощувати власне військове виробництво, то саме це і буде запорукою миру на континенті. Путін у жодному разі не буде воювати з країнами, які добре підготовлені до війни.

Хороша новина – вони цей процес розпочали. Погана – все це робиться дуже повільно. Гальмує це і європейська бюрократія, і те, що ЄС не є однією країною, тому загальні рішення завжди ухвалювати складніше та довше. До того ж ставлення до зміцнення спільної оборони також різне. Наприклад, сусідні Польща та Угорщина по-різному сприймають це питання, що не додає руху. Тому й відбуваються негативні, на наш погляд, процеси", – говорить Сергій Таран.

Стосовно того, чи вдасться ЄС подолати спротив Угорщини, то, на думку Сергія Тарана, це питання таки буде вирішено.

"На сьогодні Угорщина фактично не заблокувала жодного серйозного рішення. Тобто вони можуть пригальмувати те чи інше питання, але не змінювати європейську політику, тому що угорці дуже залежать від ЄС. Такою своєю поведінкою вони прагнуть виторгувати більше грошей та преференцій для себе. Та якщо Орбан продовжить займатися таким собі шантажем, то Угорщину просто позбавлять права голосу і на цьому все скінчиться. Тому в цьому відношенні я загрози не бачу.

На мій погляд, куди більше проблем чекає на Україну на американському напрямку. Хороша новина – найближчими тижнями можна чекати на погодження багатомільярдного пакету допомоги. Погана полягає в тому, що у внутрішній політиці США домінує така собі ізоляційна складова. Вона полягає в тому, що Америці буде краще, якщо вона відгородиться від світових проблем та буде займатися виключно своїми питаннями. Така собі форма популізму, мовляв забудемо про світ і нам стане від цього краще. Звичайно, Америка не може собі дозволити такий підхід, до того ж такий підхід на сьогодні переважає в американському суспільстві. Тому, думаю, цього разу допомогу нам таки нададуть, але навряд чи ми зможемо далі отримувати її на постійній основі. До цього потрібно бути готовим", – зазначив Сергій Таран.