Ярина Чорногуз

Ярина Ярославівна Чорногуз – українська поетеса, волонтерка та військовослужбовця. Учасниця російсько-української війни. Лауреатка Національної премії ім. Шевченка (2024).

Коротка біографія

Ярина Чорногуз народилася 18 травня 1995 року в Києві. Її батько – митець та громадський діяч Ярослав Чорногуз.

2019 року закінчила магістратуру факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".

У студентські роки була активісткою Громадянського руху "Відсіч" та активною учасницею Революції гідності.

Згодом була координаторкою та організаторкою низки проєктів, які пропагували перехід на українську мову.

Була парамедикинею у медичному добровольчому батальйоні "Госпітальєри". З 2020 року служила бойовим медиком за контрактом, а з 2021 року є бойовим медиком та розвідницею у 140-му окремому розвідувальному батальйоні Морської піхоти України.

Ярина Чорногуз видала збірку віршів "Як вигинається воєнне коло" (2020), яку присвятила загиблому на війні з РФ Миколі Сорочуку, з яким вона перебувала у стосунках. 2023 року вийшла нова книга Чорногуз – [dasein: оборона присутності], за яку в 2024 році вона була нагороджена Шевченківською премією.

Нагороджена медалями "За врятоване життя" (2022), "За військову службу Україні" (2023).

Особисте життя

Ярина Чорногуз виховує доньку Орисю.