Анатолій Шарій

Анатолій Шарій

відеоблогер, лідер Партії Шарія
249 Статей
125 пов'язаних новин

Анатолій Анатолійович Шарій – відеоблогер, колишній журналіст родом з України.

Коротка біографія

Анатолій Шарій народився 20 серпня 1978 року в Києві.

Батько Шарія пішов з родини, коли йому було 12 років. Сам Шарій зізнавався, що з 16 років почав займатися шахрайством. Через це часто потрапляв до поля зору правоохоронних органів.

З 17 і принаймні до 29 років Шарій був заядлим ігроманом, програючи великі гроші в залах ігрових автоматів. Дійшло навіть до того, що він виносив речі з дому та здавав їх у ломбард.

Шарій стверджує, що нібито здобув вищу освіту в інституті розвідки при Київському танковому інженерно-технічному училищі.

З 2005 року почав працювати у ЗМІ. Спершу в якості психолога в жіночих журналах, а згодом, як журналіст-розслідувач.

2012 року, після скандалу зі стріляниною в McDonalds та інсинуації замаху на життя, в результаті чого проти Шарія було порушено кримінальні справи, він втік до однієї з країн ЄС, де нібито отримав політичний притулок.

Після втечі з України Шарій став відеоблогером та почав розповсюджувати на своїй сторінці в Youtube відверто антиукраїнські заяви . Також був неодноразово звинувачений в розповсюдженні фейків російської пропаганди проти України, ЗСУ та український захисників на Донбасі. Також неодноразово поширював неправдиві данні щодо анексії Криму та війни на Донбасі.

Звинуваченні у державній зраді

16 лютого 2021 року Служба безпеки України оголосила Шарію про підозру в вчиненні злочину.

Його звинувачують у здійсненні протиправної діяльності на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. Також в СБУ заявляють про підстави говорити про те, що Шарій діяв на замовлення іноземних структур.

Зазначається, що підозру Шарію оголошено за двома статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 1 ст. 111 (Державна зрада);

  • ч. 1 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками).

У другому випадку йдеться про розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності тощо.