Блог | Падіння рейтингів Путіна: прозріння населення чи затяжна безнадія

Навіть державний ВЦИОМ зафіксував у росії найбільший за багато років сплеск невдоволення внутрішньою, зовнішньою та економічною політикою путіна. Рейтинг "схвалення" упав до найнижчих показників – 65.6%. Для політика в демократичній країні це був би дуже пристойний показник. Але не для диктатора, для яких параноя, – професійна хвороба. 

Тим більше, вперше за час війни невдоволених внутрішньою політикою стало більше, ніж задоволених. І ця тенденція триває кілька місяців.

Цікаво тут не саме падіння рейтингів. А причина. Бо російська система тримається на простій формулі: "ми забираємо у вас свободу й політику – але даємо стабільність".

Адже кремль не боїться протестів. Не боїться опозиції. Памʼять про обдурення "прігожинського маршу" дозволяє сподіватись навіть такі сплески пережити.

А от відчуття затяжної безнадії – це інша річ. У 2014 році росіянам продали ейфорію "Криму". У 2022 – "маленьку переможну війну". Але нескінченна війна, інфляція, нові податки, мобілізаційний страх і дедалі гірша економіка повільно руйнують головний міф путінської системи: що вона гарантує спокійне життя. І це для кремля значно небезпечніше за будь-які гучні заяви.

Найнебезпечніше для кремля тут навіть не падіння рейтингів. А поступове руйнування головної суспільної угоди путінської системи: "ми забираємо у вас свободу – але гарантуємо стабільність".

Адже росіяни можуть довго терпіти страх, корупцію і навіть війну. Але коли зникає відчуття, що попереду буде бодай якесь нормальне життя, система починає гнити зсередини – через апатію, цинізм і втрату віри у сенс мовчазного підкорення. Особливо після провальної війни. Приклади? 1905, 1941, 1986, 1988-89.… 

Щоправда, слуги "вправно" знайшли, як задовольнити баріна. Змінили формат опитувань. Додали очний компонент. Звісно, опитані "очі в очі" демонструють куди більшу лояльність. Цифри підтримки пішли в гору. Мабуть, цар задоволений.

Поки що.