"Боїться замаху з використанням дронів": медіа дізнались деталі посилення заходів безпеки щодо Путіна
Російський диктатор Володимир Путін посилив заходи безпеки на тлі побоювань замаху, зокрема із застосуванням дронів. Упродовж останніх місяців він дедалі частіше перебуває в укриттях і обмежує контакти, а контроль за його оточенням суттєво посилили.
Про зміни в системі безпеки написала газета Financial Times із посиланням на джерела в Москві та осіб, близьких до європейських спецслужб. За словами одного зі співрозмовників, "шок від української операції із застосуванням дронів досі відчувається", а занепокоєння Кремля щодо замаху різко зросло ще з березня.
Останні роки Путін стає дедалі більш ізольованим, але після початку повномасштабної війни проти України цей процес лише посилився. Співрозмовники видання кажуть, що президент більше часу проводить у бункерах, зосереджуючись майже виключно на війні. І, здається, відходить від внутрішніх справ.
У його найближчому оточенні діють жорсткі обмеження. Працівникам, включно з кухарями, охоронцями та фотографами, заборонили користуватися мобільними телефонами чи громадським транспортом. У їхніх домівках встановили системи спостереження. Це виглядає як спроба повного контролю, хоча, можливо, частина заходів запроваджена "про всяк випадок".
Посилення контролю
Федеральна служба охорони Росії суттєво посилила перевірки та охорону. Агентів розмістили вздовж Москви-ріки, де вони чергують на випадок атак безпілотників. До перевірок залучають кінологів, і вони стали масштабнішими, ніж раніше.
Також Путін скоротив кількість поїздок і практично припинив відвідування своїх резиденцій у Підмосков’ї та на Валдаї. Натомість він довше працює з укриттів, зокрема в районі Краснодара, іноді тижнями. Державні медіа, як зазначається, використовують заздалегідь записані відео, щоб створити відчуття звичайного ритму життя.
Окремо джерела вказують, що відключення інтернету в Москві частково можуть бути пов’язані з протидією дронам і заходами безпеки навколо президента.
Питання безпеки торкнулося не лише самого президента. За даними джерел, наприкінці минулого року під час однієї із зустрічей у Кремлі представники силових структур звинувачували одне одного у провалах із захистом високопосадовців. Йшлося, зокрема, про загибель генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова – це один із епізодів серії атак, які пов’язують з Україною.
Голова ФСБ Олександр Бортніков поклав відповідальність на Міністерство оборони, зазначивши, що там немає окремого підрозділу для охорони керівництва. Натомість керівник Росгвардії Віктор Золотов відкинув звинувачення, посилаючись на обмежені ресурси. У підсумку Путін закликав припинити суперечки та доручив Федеральній службі охорони забезпечити захист десяти високопоставлених генералів.
Зсув пріоритетів
На тлі посилення безпеки змінюється і стиль управління. За словами людей, які контактують із президентом, він майже повністю зосередився на війні. Щоденні зустрічі з військовими стали нормою, причому обговорюються навіть деталі на рівні окремих населених пунктів.
Цивільні чиновники, навпаки, отримують аудієнцію значно рідше – іноді раз на кілька тижнів або навіть місяців. Один із співрозмовників описав це так: "Путін витрачає 70 відсотків часу на війну і лише 30 – на інші питання". І додав, що доступ до нього фактично залежить від участі у військовій тематиці.
Така віддаленість поступово викликає роздратування серед росіян. Соцмережі наповнюються відео зі скаргами на обмеження інтернету, податковий тиск і проблеми в регіонах. Деякі ролики набирають значну популярність.
Зокрема, блогерка Вікторія Боня опублікувала відеозвернення до президента, яке зібрало понад півтора мільйона вподобань. У ньому вона заявила, що "люди його бояться". Хоча вона не виступала проти влади, резонанс змусив Кремль відреагувати.
Після цього Путін уперше публічно прокоментував обмеження інтернету та закликав чиновників краще пояснювати свої рішення громадянам. Але, якщо чесно, це виглядало радше як точкова реакція, ніж зміна підходу.
Падіння підтримки
Соціологи фіксують зниження рівня підтримки президента до мінімуму з осені 2022 року – періоду оголошення часткової мобілізації. Тоді сотні тисяч росіян виїхали з країни, і цей фактор досі впливає на настрої.
На цьому тлі Кремль намагається демонструвати "звичайність". Наприклад, наприкінці квітня Путін відвідав школу художньої гімнастики у Санкт-Петербурзі. У відео, поширеному державними медіа, він спілкується з дітьми та цілує одну з дівчат у чоло.
Аналітики звертають увагу, що подібні публічні жести вже використовувалися раніше для створення образу близькості до народу. Водночас кількість поїздок президента суттєво скоротилася – цього року їх значно менше, ніж торік.
Як писав OBOZ.UA, керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок вважає: те, що російський диктатор сам попросив про припинення вогню на 9 травня, є позитивним сигналом для України. Адже до цього очільника Кремля змусило не бажання запилити війну, а дедалі менша здатність російської ППО захистити територію РФ від ударів українських дронів.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
