Зникли з карт: чому Жовті Води в СРСР були закритим містом

Жовті Води – місто в Дніпропетровській області, де колись військо Богдана Хмельницького у 1648 році здобуло славетну перемогу над Річчю Посполитою. Зараз це один з важливих історичних центрів України, але за часів СРСР про нього мало хто чув. Все через те, що Жовті Води були закритим містом.
В Союзі існувало таке явище, як закриті міста, через надзвичайну мілітаризованість країни. Намагаючись перемогти США у холодній війні, радянська влада, як могла, ховала будь-які військові розробки, роблячи мешканців таких міст заручниками становища. OBOZ.UA розповідає, чому такий режим виник у Жовтих Водах і як тут жили люди в епоху СРСР.
Причиною присвоєння місту закритого статусу стали поклади уранової руди, виявлені тут у 1950-ті роки. Ресурс був потрібен для розвитку ядерної програми – його видобували і збагачували для використання у створенні зброї. Тож для цього у Жовтих Водах збудували Східний гірничо-збагачувальний комбінат. Він став одним із найбільших підприємств такого типу в Європі.
Щойно комбінат почали будувати, місто зникло з карт СРСР. Місцеві мешканці більше не могли користуватись своїми фактичними адресами для листування та інших потреб, а вказували лише знеособлені поштові скриньки. Ба більше, їхнє право на виїзд було суворо обмежно і кожного, хто був дотичний до уранового виробництва, змусили підписати документи про нерозголошення.
Коли хтось намагався дізнатись якусь інформацію про Жовті Води, він натикався на відомості про те, що тут знаходиться "цех фосфатних добрив". Оскільки повністю замаскувати хімічне виробництво було неможливо, його просто видавали за дещо більш безневинне, ніж видобуток компонентів для ядерної зброї.
Вплинув статус міста і на його адміністративне підпорядкування. За своїм географічним положенням зараз воно підпорядковується Дніпру – обласному центру України. В радянські часи закриті міста входили до сфери відповідальності союзного центру, тобто Москви. Це означало, що жителі такого міста отримували вищий, майже столичний рівень забезпечення товарами та послугами – своєрідну компенсацію за суворе обмеження свободи.
Попри те, що місто мало закритий статус, його населення в радянську епоху зростало. На момент, коли у Жовтих Водах почали видобувати уран, тут мешкало лише кілька тисяч осіб, а статус міста був наданий лише у 1957 року. А перед самим розпадом Союзу тут налічувалось майже 62 тисячі мешканців – історичний максимум.
Така кількість людей потребувала культурного дозвілля. Тому у Жовтих Водах відкривали палаци культури, бібліотеки, театри. Разом із непоганим рівнем забезпечення, це робило місто привабливим для нових мешканців. Радянські громадяни радо обмінювали свою свободу на зайвий шматок ковбаси.
Після розпаду СРСР місто позбулося статусу закритого. І почало проходити всі кризи разом із рештою України. Тут суттєво скоротився видобуток урану, що позначилось на економічному стані Жовтих Вод. Почався відтік населення.
Тим не менше, у міста зберігається значний потенціал. Окрім урану, геологи вказують на наявність поблизу родовищ рідкісноземельних металів та залізної руди, що може стимулювати подальший розвиток Жовтих Вод. А ще велику цікавість воно викликає у любителів історії, що може підштовхнути розвиток культурної сфери та туризму.
Раніше OBOZ.UA розповідав про те, яким був повоєнний Чернігів у ХХ столітті.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.