За межами івентів: як Вікторія Левіт формує нову культуру дозвілля та взаємодії людей
У 2025 році індустрія подій переживає не просто трансформацію – вона проходить через фундаментальне переосмислення своєї ролі в суспільстві. Дозвілля більше не існує як окрема сфера між роботою та побутом. Воно стало частиною міської економіки, інструментом соціальної стабільності, елементом культурної дипломатії і навіть фактором психоемоційного здоров’я людей.
У центрі цих змін з’являється новий тип професіоналів – не просто організатори подій, а архітектори досвіду. Люди, які працюють з поведінкою авдиторії, соціальними сценаріями і довгостроковим впливом подій на середовище. Саме до таких фахівців належить Вікторія Левіт – управлінка, стратегиня культурних просторів, консультантка та дослідниця подієвої індустрії.
Починаємо нашу розмову з Вікторією з запитання про те, що на її думку трансформувалось в індустрії найбільше. І вона натхненно відповідає: "Найбільша зміна – те, що дозвілля перестало бути "паузою між життям". Воно стало частиною якості життя. Якщо ще 10–15 років тому подія сприймалася як щось додаткове – концерт, фестиваль, виставка, сьогодні вона часто виконує іншу функцію. Через події люди шукають спільноти, підтвердження власної ідентичності, відчуття безпеки, іноді навіть емоційне відновлення".
Вікторія Левіт каже, що дуже чітко відчула це у 2017 році, коли очолила арт-квартал "Монополія Крона". Там було кілька різних середовищ одночасно: ресторан, винний дім, коворкінг, концертні майданчики. Люди, за словами Вікторії, не ділили це на роботу, відпочинок і культуру. Для них це було одне життя, просто в різних станах.
І саме тоді Вікторія зрозуміла, що працює не з подіями, а з якістю життя людей: "Коли ти керуєш великою командою і відповідаєш за десятки форматів подій – від камерних вечорів до концертів на тисячі гостей, – ти перестаєш бачити подію як проєкт. Ти починаєш бачити її як систему взаємодії людей. Наприклад, фестиваль "Jazz і Вино", де ми об’єднали живу музику, гастрономію та винну культуру. Формально – це музика і гастрономія. Але насправді – це робота з культурою сповільнення, культурою діалогу і проживання моменту. Коли подія стає щорічною точкою збору людей – вона перестає бути продуктом. Вона стає частиною культурної пам’яті".
Вікторія працювала і з українськими артистами, і з міжнародними форматами. Це дало їй розуміння того, що така робота змінює масштаб відповідальності: "Коли ти працюєш із сильними українськими артистами – ти працюєш із національним культурним кодом. А от коли з глобальними форматами, як Boiler Room у 2021 році, – ти працюєш уже з глобальною культурною мовою. Ти думаєш не тільки про подію. Ти думаєш про те, як вона впливає на сприйняття міста і країни".
Натомість досвід організації подій державного рівня, який має пані Левіт, змінює ставлення до системності: "Коли ти працюєш із подіями за участі глав держав, як під час візиту президента України Володимира Зеленського та президентки Швейцарської Конфедерації Симонетти Соммаруги, ти розумієш: подія – це частина міжнародної комунікації. Там не існує "достатньо добре". Там існує тільки "ідеально передбачено".
Вікторія Левіт вважає, що сучасний бізнес недооцінює глибину змін у поведінці людей: "Світ став дуже швидким. Люди можуть отримати будь-який контент онлайн. І якщо офлайн не дає емоційної або соціальної цінності, він стає необов’язковим".
Серед найбільших ризиків індустрії стратегиня культурних просторів називає уніфікацію досвіду: "Міста і події починають виглядати однаково, і люди перестають відчувати зв’язок із місцем. Другий ризик – емоційна перевтома авдиторії. Події повинні працювати не лише зі стимуляцією, а й з балансом і відновленням. Третій – ігнорування соціального впливу".
Ключова ідея авторської методології Вікторії Левіт полягає у сприйнятті події не як логістичного продукту, а як продукту соціального: "Моя методологія System of Organizing Large-Scale Public Events починається не з бюджету чи локації. Вона починається з запитання: що зміниться для людей після цієї події? Подія може дати людині нове знайомство, нову ідею, нову впевненість або новий зв’язок із містом. Якщо цього не відбувається, навіть технічно ідеальна подія швидко забувається".
Сьогодні Вікторія Левіт поєднує управління культурними процесами, консалтинг бізнесів, наукову роботу, освітню діяльність і міжнародну експертну участь. Вона є членкинею експертної комісії премії "Знак якості", членкинею журі UAtech Venture Night та Startup fest in Montreal, а також бере участь у міжнародних експертних платформах.
Її професійний шлях відзначений державними та суспільними нагородами, зокрема Орденом Святої Софії – за внесок у розвиток культурних і соціальних ініціатив. Підхід Вікторії Левіт змінює логіку індустрії: від організації подій до створення середовищ, у яких люди хочуть залишатися.