Якими були тусовки у СРСР: як відпочивала молодь

Сучасний світ пропонує нам стільки розваг, що дехто побоюється – ми за ними втратимо здатність спілкуватись напряму. Втім, всіх цих стримінгових сервісів, відеоігор, месенджерів із відеозв’язком не було в часи СРСР, тому тогочасна молодь вигадувала собі розваги усіма можливими способами.

Відео дня

Як спілкувались і веселились наші батьки та бабусі з дідусями, вивчало видання "Телеграф". Навдивовижу, розважатись наші предки вміли і без всіх тих можливостей, які є зараз у нас.

Танці

Зараз танцювальні вечірки проводяться у нічних клубах, а майданчики змагаються за те, хто привезе цікавішого діджея чи кращу апаратуру. В часи СРСР танцювали під живу музику. У великому місті це міг був навіть цілий оркестр, тоді як в сільських клубах могли обмежуватись баяном. Пізніше до них додались касетні магнітофони, які виносили на вулицю, підключивши до розетки через подовжувач, який тягнули через вікно на першому поверсі. Похід на танці був справжньою подією, до нього готувались заздалегідь – обирали красивий одяг та взуття, дівчата фарбувались і робили зачіски. У сільських клубах та будинках культури, які часто давали майданчик для молоді, також проводили спільні перегляди фільмів чи вечори поезії. Молодь використовувала будь-яку нагоду, щоби зібратись разом.

Квартирники

Хоча, щоби потрапити на велику естраду, в СРСР потрібно було пройти серйозний відбір (тексти, музика, образи – все це мало відповідати партійним уявленням про прекрасне), все ж андеграундна сцена в Союзі теж існувала. От тільки виступали такі самодіяльні гурти не на великій сцені, а збирали слухачів на квартирах у своїх друзів. Тож такі камерні концерти зрештою отримали назву квартирників. До речі, зараз цей формат переживає справжнє відродження.

Мандрівки на природі

Серед радянської молоді дуже популярними були вилазки на природу та піший туризм. Хлопці і дівчата шукали найменшої нагоди, щоби зібрати рюкзак і вирушити до лісу з наметами. Все заради того, щоби ввечері поставити намети, розкласти багаття і провести разом час за розмовами та співами під гітару. Влітку не забували і про купання у річках, а часом вибирались і на берег моря "дикунами" – тобто, без путівки.

Посиденьки в темряві

З радянських часів прийшов до нас вислів "темнота – друг молоді". Все тому, що молоді люди воліли проводити побачення не у кафе чи де-інде на виду у однолітків та дорослих. Якщо таку пару помічали, починались пересуди. Тому парочки бігали в кіно або ходили вечорами в погано освітлений парк чи двір – посидіти на лавці, потеревенити і, звісно, поцілуватись досхочу.

Гуртки по інтересах

Це зараз знайти людей, які поділяють твої інтереси, не становить жодної проблеми. Просто заходиш у соцмережі і обираєш групу по інтересах. В СРСР для цього існували гуртки. Творча молодь збиралась читати одне одному вірші чи грати пісні власного написання, хтось влаштовував любительські театри, деякі здобували цілі професії на гуртках – наприклад, вчився з однолітками писати статті до газет чи майструвати щось власноруч. Звісно, все це супроводжувалось спілкуванням, веселощами та знайомствами.

Раніше OBOZ.UA розповідав про одяг, про який мріяла вся радянська молодь, але який вважався ганьбою в СРСР.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.