Який гаджет із СРСР став світовою сенсацією: що таке "Мікро"

У середині 1960-х років радянські інженери представили пристрій, який за розмірами був не більшим за сірникову коробку, але міг приймати радіостанції. Для свого часу така мініатюризація виглядала справжнім технологічним проривом.

Йдеться про радіоприймач "Мікро", створений у період становлення радянської мікроелектроніки. Особливу популярність винахід отримав після того, як його продемонстрували за кордоном.

Радіоприймач розміром із сірникову коробку

"Мікро" вирізнявся надзвичайно компактними габаритами – 43×30×7,5 мм. Усередині крихітного корпусу розмістили шість транзисторів, а для прослуховування радіопередач використовувався мініатюрний навушник.

Попри невеликі розміри, пристрій не був лише демонстраційним макетом. Він міг працювати близько 12 годин від невеликого акумулятора, що робило його цілком функціональним портативним гаджетом.

Створення "Мікро" було пов'язане з розвитком радянської електронної промисловості. Пристрій розробили в Зеленограді на початку 1960-х років, щоб продемонструвати можливості молодої галузі та показати, наскільки компактною може бути електроніка.

Як "Мікро" здивував американців

У 1964 році радянську розробку представили у США на з'їзді радіоінженерів. Мініатюрний приймач привернув значну увагу американських спеціалістів, яких вразило поєднання його крихітних розмірів і працездатності.

Згодом інформація про радянську новинку потрапила і до преси. За спогадами директора НДІ мікроприладів Ігоря Букрєєва, саме презентація у США зробила "Мікро" відомим далеко за межами Радянського Союзу.

Цікаво, що одна з переваг приймача особливо помітно проявилася саме в Нью-Йорку. Пристрій мав чутливе налаштування та хорошу вибірковість, тому міг розділяти радіостанції, частоти яких розташовувалися близько одна до одної. В умовах радянського ефіру ця характеристика була менш помітною, адже кількість доступних радіостанцій була відносно невеликою.

"Мікро" продавали у Європі

Після американської презентації радянський приймач з'явився і на європейському ринку. Його продавали, зокрема, у Франції та Великій Британії, а за спогадами учасників розробки, попит на незвичайний гаджет був достатньо високим.

Виробництво поступово стало масштабнішим. На заводі "Ангстрем" виготовили десятки тисяч таких приймачів, після чого випуск продовжили на іншому підприємстві. Частину продукції постачали за межі СРСР.

"Мікро" використовували не лише як побутовий пристрій, а і як своєрідний символ технологічних можливостей країни. Зокрема, подібні приймачі брав у закордонні поїздки Микита Хрущов, який міг дарувати їх іноземним політикам та представникам монарших родин.

Чому цей гаджет став особливим

Для 1960-х років "Мікро" був показовим прикладом того, як розвиток транзисторної техніки дозволяв радикально зменшувати розміри електронних пристроїв. У корпусі, який можна було легко тримати на долоні, інженери змогли розмістити повноцінну радіоелектронну систему.

OBOZ.UA писав раніше про ще один пристрій з СРСР, який використовували автомобілісти.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.