Які різдвяні символи є українськими: значення дідуха, павука та інших

Українське Різдво сформувалося як складна система символів, що поєднує народні вірування та християнську традицію. Кожен різдвяний атрибут має чітке обрядове й символічне значення. Вони відображали уявлення про світобудову, родину, предків і цикли природи.

Частина цих символів збереглася в побуті, інші нині активно відроджуються. OBOZ.UA розповідає про українську святкову символіку.

Дідух

Дідух – один із найдавніших різдвяних символів українців. У різних регіонах його називали "дід", "коляда", "сніп", "король", "зажин". Він уособлював дух предків та пам’ять роду.

За етнологічними дослідженнями, зокрема Ксенофонта Сосенка, дідух поєднує кілька значень: символ пращура, первісного хлібороба й Бога-Творця. Це поєднання міфологічного та християнського світоглядів.

Дідуха виготовляли зі снопа жита, пшениці або вівса, іноді з семи колосків, як символу родини. Його прикрашали сухоцвітами, калиною, стрічками. Дідуха заносили до хати з першою різдвяною зіркою, промовляючи: "Дідух – до хати, біда – з хати". Стояв він під іконами до Водохреща, після чого зерно висівали, а солому спалювали.

До речі, журналісти OBOZ.UA власноруч виготовили дідухи – символ українського Різдва, який може прикрасити ваш дім на свята. Їх можна придбати, і всі кошти із продажу дідухів підуть на збір нашим воїнам.

Різдвяна ялинка

Традиція прикрашати ялинку на Різдво з’явилася в Україні відносно пізно – у ХІХ–ХХ століттях. Її походження пов’язують із Німеччиною, звідки вона поширилася Європою. Одна з легенд приписує започаткування цієї традиції Мартіну Лютеру, який прикрасив ялинку свічками як символ Божої благодаті. За іншою версією, ялинку як "дерево Христа" проголосив християнський місіонер Боніфацій Майнцький, протиставивши її язичницькому дубу.

В Україні ялинка раніше прижилася на заході під впливом австро-угорської та німецької культур. Спершу її ставили в містах і заможних родинах, тоді як у селах на Святвечір домінував дідух. У ХХ столітті ялинка поширилася по всій території України.

Прикрашали ялинку яблуками, горіхами, пряниками, стрічками й свічками. За радянської влади ялинку спочатку заборонили як релігійний символ, а з 1935 року дозволили вже як новорічну, надавши їй ідеологічного змісту – з червоною зіркою та тематичними іграшками.

Різдвяний "павук"

Солом’яний павук має дохристиянське походження. У давніх уявленнях павук був творцем світу, а павутина – образом Всесвіту.

У християнській традиції павук набув значення оберега. За народною легендою, павутина, сплетена біля входу до печери, врятувала Марію з немовлям Ісусом від воїнів Ірода. Саме тому павук вважався захистом оселі від зла.

Виготовляли його з соломинок, нанизаних у трикутники та ромби. Великого "павука" підвішували до стелі, додаючи менші елементи. Через рух повітря прикраса оберталася, і вірили, що вона очищає простір і гармонізує дім.

Вифлеємська зірка

Вифлеємська зірка – ключовий біблійний символ Різдва. Саме вона, за Євангелієм, сповістила волхвів про народження Ісуса Христа. В Україні збереглася традиція починати Святу вечерю лише після появи першої зірки на небі.

Різдвяну звізду виготовляли спеціально для колядування. Її робили з дерева, паперу, картону або скла, прикрашали стрічками та нитками, а в центрі розміщували образ Богородиці з немовлям. Зірку кріпили до палиці, щоб носити під час коляди.

Їжачок з колосків

Ще одним архаїчним символом був "їжачок" із колосків. Спершу з глини або тіста ліпили фігурку, в яку встромляли колосся, схоже на голки. Їжачка підвішували до стелі поруч із павуком.

Цей образ походить із язичницьких вірувань і символізував прихід весни, адже їжак – одна з перших тварин, що прокидається після зими.

Витинанки

Витинанками прикрашали вікна й стіни. Їх вирізали з білого або кольорового паперу, зображаючи Дерево життя, Дерево роду, тварин і птахів. За витинанками можна було зрозуміти, яку подію святкує родина. Згодом ця традиція трансформувалася у вирізання паперових сніжинок.

Свічник-трійця, сіно та поліна

На різдвяному столі обов’язково стояв свічник із трьома свічками – символ Святої Трійці. Сіно заносили до хати після прибирання, застеляли лави й клали на стіл як знак врожаю та пам’яті про ясла, в яких народився Христос.

Також до оселі приносили дванадцять полін – на них готували дванадцять пісних страв, що символізували апостолів та річний цикл.

Раніше OBOZ.UA розповідав, де в домі краще не ставити ялинку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.