Як використати скошену траву у саду: під які рослини слід розкидати

Після кожного скошування трави на ділянці залишаються купи свіжої зелені, яку буває так шкода викидати. І справді – органічний матеріал може стати у нагоді вашому саду та городу.

Якщо правильно використати скошену траву, вона чудово замінить частину купованих добрив. Як саме розпорядитись нею, щоб отримати максимальну користь, розбиралось видання Deccoria.

Свіжа трава як багате джерело азоту

Скошена трава, яка зазвичай потрапляє у сміття, може стати цінним добривом для саду й городу. Вона містить близько 4% азоту, а також калій і фосфор, тому під час розкладання збагачує ґрунт тими ж елементами, які рослини активно споживають у період інтенсивного росту.

Як багате джерело азоту, свіжа трава найбільше потрібна культурам із високими вимогами до живлення, які витрачають багато цього елемента протягом усього сезону. З цієї причини тонкий шар підв'ялої трави варто розкладати під капустяні овочі (білоголову та цвітну капусту, броколі тощо), а також під гарбузові (гарбузи, кабачки, огірки). Так само застосуванням для такої мульчі є грядки з томатами, кукурудзою та картоплею та ділянки під ягідними кущами, особливо під малиною та смородиною.

Товщину шару слід підбирати залежно від віку рослини. Під молоді саджанці викладайте тільки тонкий шар трави. Але беріть злегка підв’ялу, оскільки свіжа й мокра трава під час розкладання сильно нагрівається і може пошкодити ніжні тканини. Добре розрослі та вкорінені рослини спокійно витримають і більшу кількість матеріалу.

Утім, є рослини, під які траву краще не розсипати. Бобові (горох і квасоля) самі зв'язують азот із повітря завдяки бактеріям, які живуть на їхньому корінні. А надлишок речовини може суттєво знизити врожайність. Інша ситуація з лохиною та іншими видами, що ростуть на кислому ґрунті – для них значно кращою мульчею буде соснова кора або хвоя, аніж трава з її нейтральною реакцією.

Мульчування без гниття

Суть мульчування полягає у вкриванні ґрунту навколо рослин шаром органічного матеріалу. Цезменшує випаровування води та пригнічує ріст бур'янів, завдяки чому влітку ґрунт під мульчею довше залишається вологим і прохолодним. Для цього ідеально підходить скошена трава – після стрижки газону її не прибирають, а подрібнюють, трохи підсушують і залишають для збагачення ґрунту як природне добриво. Також її можна використовувати на грядках і клумбах.

Під час мульчування найважливішою є товщина шару. Підв'ялу траву слід розкладати шаром близько 2 см. Товстіший шар збивається і перекриває ґрунту доступ повітря та води, а безповітряне розкладання призводить до гниття та появи неприємного запаху. З цієї ж причини для мульчування краще брати підсушену траву, а не свіжоскошену й мокру. Її також можна змішати з грубішим матеріалом, наприклад із подрібненою корою чи тріскою – така суміш довше зберігає пухку структуру й краще пропускає повітря.

Для мульчі використовуйте лише здорову траву без ознак хвороб і вмісту насіння бур'янів, адже зі збудниками захворювання легко перенесуться на культурні рослини, а насіння швидко проросте на грядках. Скошену траву з газону, який щойно обробили гербіцидами, не можна використовувати ні для мульчування, ні для компосту, оскільки залишки хімікатів довго зберігаються й можуть потрапити в овочі.

Підготовленою мульчею з трави вкрийте ґрунт на городі, під ягідними й декоративними кущами та в саду. Розкладайте її рівномірно, але залишайте кілька сантиметрів відступу від основи стебел і стовбурів, щоб там не накопичувалася волога, яка провокує гниття.

Швидкий компост із трави

Сама по собі трава рідко дає якісний компост. Свіжоскошений матеріал має низьке співвідношення вуглецю до азоту (близько 20:1), тоді як мікроорганізми найефективніше розкладають органіку за пропорції близько 30:1. Якщо викинути траву в компостер одним товстим шаром, вона просто злежиться, перекриє доступ повітря замість розкладання почне гнити та виділяти аміак.

Швидкий компост із трави виходить завдяки перекладанню її шарами з матеріалами, багатими на вуглець. Для цього підійдуть сухе листя, солома, подрібнені гілки, тирса та порваний картон – вони мають високий вміст вуглецю. Укладайте їх покроково: на тонкий шар підсушеної трави кладіть приблизно вдвічі товстіший шар вуглецевого матеріалу. Перед додаванням до купи траву варто підсушити протягом 2-3 днів – так вона втратить зайву вологу й не буде збиватися.

Через кілька днів правильно складена купа почне розігріватися зсередини – це знак, що процес розкладання успішно стартував. Якщо ж замість тепла з'явився різкий запах аміаку чи гнилі, це означає, що в купі забагато трави й замало повітря: у такому разі додайте сухого листя чи соломи та добре перемішайте все вилами.

Якщо купа залишається холодною та сухою, у ній переважає вуглець – в такому разі додайте свіжої трави та трохи полийте водою. Чим дрібніший матеріал, тим швидше він розкладається, тому грубі гілки варто заздалегідь подрібнити. Компостна купа має бути вологою, як відтиснута губка. За такого догляду компост дозріває за кілька місяців – значно швидше, ніж купа з самої лише трави.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що робити з картоплею після викопування, щоб вона добре зберігалась.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.