УкраїнськаУКР
русскийРУС

Як бабусі в СРСР рятувалися від спеки: допомагав простий аксесуар

Дістати красиве імпортне віяло було для радянської пенсіонерки справжньою удачею
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

В часи СРСР про такий спосіб порятунку від спеки як кондиціонер ніхто й гадки не мав – це була якась абстрактна розкіш із буржуазного закордонного життя, про яку пересічна людина навіть не чула. Зате всі чудово знали, як виглядають віяла. Їх регулярно показували в кіно: то в історичних стрічках про пишні бали XVIII століття, то в іноземних фільмах про спекотну Іспанію чи загадковий Схід.

У свідомості радянських жінок цей вишуканий аксесуар залишався ознакою "буржуазного" життя, далекої від суворої радянської буденності. Проте літня спека в міських автобусах, чергах та хрущовках була цілком реальною. Тому коли стовпчик термометра зашкалював, бабусі та літні жінки знаходили власні, перевірені шляхи до рятівної прохолоди. Віяло з кіноекрана швидко адаптувалося до радянського побуту. OBOZ.UA розповідає, як це відбувалось.

Найпростішим способом обзавестися віялом було виготовлення його власноруч. Для цього використовували найхимерніші підручні матеріал – від газет та залишків шпалер до цупких обкладинок від журналів чи навіть картонних віял-гармошок, які складали разом із онуками. Такий "саморобний кондиціонер" клали до сумки поруч із господарською авоською на носовичком.

Втім, подібні ручні віяла були доволі неоковирними, тож тим, кому хотілося бодай краплі естетики, доводилося шукати далі. Найбажанішим трофеєм вважалися дерев’яні або кістяні віяла з ажурною різьбою та шовком. Інколи їх можна було знайти у сувенірних відділах магазинів, але там вони з’являлися геть нечасто і миттєво розліталися. Найчастіше справжнє красиве віяло ставало предметом гордості, якщо його привозив хтось із родичів з відпустки на Кавказі, з Криму чи з закордонного відрядження до дружнього Китаю чи В’єтнаму.

У спекотний липневий день на лавочці біля під'їзду або в задушливому вагоні дизель-потяга можна було побачити цілу галерею: хтось ритмічно обмахувався складеним навпіл журналом "Радянська жінка", а хтось із гордістю розгортав дерев'яне мереживо з бамбука. Це був не просто захист від спеки, а свій особливий, майже забутий нині ритуал літнього порятунку.

Раніше OBOZ.UA розповідав про радянські лайфхаки, як охолодити квартиру в спеку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.