УкраїнськаУКР
русскийРУС

Вийшла книга "Щоденник Катерини Савенко": особисті записи мешканки Маріуполя періоду російської облоги

Щоденник Катерини Савенко» – документальне видання, створене на основі особистого щоденника загиблої мешканки Маріуполя
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

В українських книгарнях з'явився "Щоденник Катерини Савенко" – документальне видання, створене на основі особистого щоденника загиблої мешканки Маріуполя, який вона вела під час російської облоги міста навесні 2022 року.

Історія Катерини Савенко вже привернула увагу міжнародної аудиторії: про неї розповіло британське видання The Sun, а Польське радіо підготувало чотирисерійний подкаст із читанням уривків щоденника у виконанні польської акторки.

«Щоденник Катерини Савенко»

42-річна Катерина Савенко була матір'ю, дружиною, працівницею металургійного підприємства та мешканкою Маріуполя. Вона почала вести щоденник 24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У 34 записах Катерина фіксувала життя своєї родини, сусідів і міста під час облоги: обстріли, руйнування, пошук води й їжі, життя у підвалах, страх, втому, а також моменти взаємної підтримки, турботи про близьких і спроби зберегти людяність.

Історія Катерини Савенко

29 березня 2022 року внаслідок обстрілу загинув чоловік Катерини – Віталій. Сама жінка отримала важкі поранення і потрапила до лікарні. Вцілілою рукою вона написала в телефоні прохання до доньки врятувати щоденник. Після пожежі в лікарні Катерині вдалося вибратися з будівлі, однак 4 квітня 2022 року вона померла на руках у матері в підвалі будинку.

Історія Катерини Савенко

Родина виконала її прохання та зберегла записи, які згодом передали Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Ці записи стали основою книги.

Історія Катерини Савенко

"Мама до останнього хотіла, щоб світ дізнався, що насправді відбувалося в Маріуполі. Вона вела ці записи серед обстрілів, страху й невідомості, але навіть тоді думала не лише про себе – вона хотіла зберегти правду про людей, які переживали облогу. Для нашої родини ця книга – можливість виконати її прохання і зробити так, щоб її голос продовжував звучати", – розповіла донька Катерини Савенко Надія Савенко.

Історія Катерини Савенко

У 2024 році щоденник був уперше  оприлюднений онлайн на сайті музею "Голоси Мирних". А 6 липня 2026 року – вийшов у повній версії окремою книжкою українською мовою – за ініціативи і підтримки  Фонду Ріната Ахметова, Музею "Голоси Мирних" та Групи Метінвест.

"Музей "Голоси Мирних" працює зі свідченнями цивільних, бо саме вони зберігають досвід війни в людському вимірі. Щоденник Катерини Савенко є особливим для нашого архіву: він був написаний під час облоги, у реальному часі, без знання фіналу. Видання книги дозволяє цьому свідченню вийти за межі архіву й стати частиною суспільної пам’яті про Маріуполь. Не лише в Україні, але й в світі. Вже зараз ми в Фонді працюємо над виданням Щоденника Катерини закордоном. Наша мета – щоб цей щоденник став світовим свідченням про цю війну, як щоденник Анни Франк – про Другу Світову", – зазначає Наталія Ємченко, Голова наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Історія Катерини Савенко

Над книжкою працювали історики, правозахисники та редактори, щоб зберегти документальну точність тексту й водночас не заглушити голос авторки. Передмови написали лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук та колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Історичний редактор видання – Євген Монастирський, аспірант кафедри історії Гарвардського університету, викладач Київської школи економіки. Ілюстрації – Антона Логова.

Більше про "Щоденник Катерини Савенко", історію його створення та новини проєкту – в офіційних соцмережах: Facebook (@savenko.diary), Instagram (@savenko.diary) і TikTok (@savenko.diary). Офіційна сторінка проєкту.

Придбати книгу можна на сайті видавництва ІРІО, а також у найбільших книжкових мережах України – "Книгарня Є", Readeat, ЦУМ, Yakaboo, MEGOGO Books та партнерських книгарнях.