Ветеранка після полону стала тренеркою з посттравматичного зростання: історія Юлії Горошанської

Українська військовослужбовиця та ветеранка Юлія Горошанська, яка пройшла оборону Маріуполя, поранення та російський полон, сьогодні допомагає іншим військовим долати наслідки травматичного досвіду та знаходити нові сенси у житті.

Історія Юлії Горошанської розповів "Сталевий фронт".

До 2014 року Юлія працювала психологом, однак із початком війни добровільно вступила до лав Збройних сил України. Вона брала участь у бойових діях на Донбасі, а з початком повномасштабного вторгнення — в обороні Маріуполя. 

Один із найболючіших спогадів для неї – момент, коли ворог зайняв її рідний будинок.

"З мого під’їзду, де я народилась і виросла, вони кричали: "Здавайтеся, фашисти!" А потім був авіаудар", – згадує вона.

Після повернення з полону Юлія зіткнулася з новими викликами – адаптацією до цивільного життя та пошуком свого місця у цивільному житті. Попри психологічну освіту, вона відчувала, що стандартні підходи не дають відповіді на запити людей, які пережили війну.

Переломним моментом стало навчання у США, на яке Юлію запросив проєкт Ріната Ахметова "Серце Азовсталі". Там вона опанувала сучасні підходи до посттравматичного зростання.

"Це навчання перевернуло моє уявлення про травму. Людина, яка пережила війну чи полон, – не є "зламаною". Навпаки, вона має силу для подальшого життя. Травма може стати трампліном для розвитку", – говорить Горошанська.

Сьогодні Юлія працює у форматі "рівний – рівному", допомагаючи військовим і ветеранам проходити складні етапи відновлення. Вона ділиться не лише професійними знаннями, а й власним досвідом пережитого.

"Мені не вистачало людини, яка б сказала: "Я поруч, я це пройшла і можу тобі допомогти". Тому я хочу бути тією, хто подає руку", — каже вона.

Юлія переконана: попри війну, українське суспільство не слабшає, а навпаки  стає сильнішим. І її місія – сприяти формуванню здорової, стійкої нації через підтримку та взаємодію.