"Ветеран – ресурс держави": Роман Бочкала виступив на Всесвітньому конгресі з пробації

Україна не лише тримає фронт, а й стає глобальним лідером у розробці передових соціальних та правових стратегій. Поки захисники відбивають повномасштабну агресію РФ, Мін'юст та Державна кримінально-виконавча служба (ДКВС) України трансформують систему кримінальної юстиції під виклики часу. Цьогоріч унікальний вітчизняний досвід став однією з ключових тем на Всесвітньому конгресі з пробації та умовно-дострокового звільнення (World Congress on Probation and Parole), що проходить на Балі, Індонезія.

Відео дня

Як повідомляє "СтопКор", Україну на Конгресі представляє потужна делегація: представник ДКВС України Дмитро Андрєєв, голова Консультативно-експертної ради (КЕР) при ДКВС, громадський діяч та співзасновник БФ "Батальйон Волонтер" Роман Бочкала, а також керівник робочої групи КЕР при ДКВС, провідний практик-психолог з питань ресоціалізації Валентин Кім.

Українська сторона представила унікальний вітчизняний досвід функціонування системи пробації в умовах повномасштабної війни. Однією з центральних подій Конгресу 16 квітня став виступ Романа Бочкали, який презентував стратегію реінтеграції ветеранів у систему пробації.

В основі стратегії лежить теза, яка раніше була нетиповою для системи виконання покарань: "Ветеран заслуговує на повагу навіть тоді, коли переступив закон".

За словами Бочкали, Україна має справу з безпрецедентним процесом – масовим поверненням людей з фронту до цивільного життя. Дехто з них через складний психоемоційний стан та наслідки травм опиняється в полі зору правосуддя.

Проте статистика вражає: станом на початок 2026 року понад 1400 ветеранів уже перебувають на обліку в органах пробації, а загальна кількість суб’єктів пробації сягає близько 60 тисяч осіб. При цьому ще понад 4600 людей із цієї категорії мають досвід військової служби.

"Фактично, пробація сьогодні працює на передовій із наслідками війни у цивільному середовищі", – підкреслив Бочкала.

Він наголосив, що близько 66% ветеранів, які вчинили правопорушення, залишаються в громаді, а отже, саме система пробації стає ключовим інструментом їхньої реінтеграції. Водночас існуючі підходи значною мірою залишаються інструментами мирного часу, що зумовлює потребу глибокої трансформації всієї системи.

"Ми повинні чесно визнати: система не може працювати з цими людьми інструментами мирного часу. Потрібна повна зміна наративу: ветеран – це не носій кримінального ризику, а людина з комплексними наслідками війни. Контроль без підтримки лише підвищує ризики, а не знижує їх", – наголосив Роман Бочкала під час виступу.

У центрі нової ветеранської політики – людиноцентричний підхід

За словами Бочкали, ветеран не має розглядатися виключно як носій кримінального ризику. Йдеться про людей із комплексними психосоціальними наслідками війни, для яких контроль без належної підтримки лише підвищує ризики повторних правопорушень.

Серед ключових принципів нової ветеранської політики:

1. Системна трансформація, а не точкові рішення. Пробація, суди, соціальні служби та система охорони здоров’я повинні діяти в єдиній логіці реінтеграції.

2. Людиноцентричність. Ветеран – це не носій кримінального ризику, а людина з комплексними психосоціальними наслідками війни. Контроль без підтримки не знижує ризики, а підвищує їх.

3. Інтеграція соціальної та кримінальної політики. Правопорушення ветеранів не можна розглядати виключно як юридичну проблему – це завжди комплекс соціальних і психологічних факторів.

4. Рання реінтеграція. Держава повинна працювати з ризиками до того, як вони призводять до правопорушення, а не після.

5. Здоров’я як ключовий фактор. Практика показує, що саме психологічні та когнітивні порушення часто визначають здатність ветерана до адаптації.

6. Робота з соціальним середовищем. Родина, найближче оточення, ветеранські спільноти є ключовими елементами реінтеграції, і система повинна працювати разом із ними.

7. Зміна наративу. Ветеран – це не загроза, а ресурс, і від того, як держава працює з цим ресурсом, залежить результат.

Науковий підхід та системні зміни

Вперше в Україні на основі дослідження 500 осіб було сформовано "соціально-правовий портрет ветерана". Дослідження довело, що проблеми захисників, які вчинили правопорушення, пов’язані не з "кримінальною ідентичністю", а з факторами дезадаптації: втратою здоров’я, відсутністю роботи та психологічним навантаженням.

Завдяки активній позиції Міністерства юстиції та ДКВС України, система пробації перетворюється на сервісну службу. За підтримки Консультативно-експертної ради (КЕР) впроваджуються індивідуальні програми ресоціалізації, що включають психологічну допомогу та сприяння у працевлаштуванні. Важливим елементом є також міжнародна співпраця, зокрема з Нідерландською службою пробації (CILC), що дозволяє інтегрувати найкращі європейські практики в українські реалії.

Важливу роль у цьому процесі відіграє і громадський сектор

На сьогодні підписано вже 80 угод про співпрацю з неурядовими організаціями та установами.

Благодійний фонд "Батальйон Волонтер", співзасновником якого є Роман Бочкала, активно підтримує ініціативи Мін'юсту та Державної кримінально-виконавчої служби України в цьому процесі.

Торік Фонд був відзначений подякою Міністерства юстиції та ДКВС за активну участь у реалізації соціальних проєктів.Волонтери фонду працюють за кількома критично важливими напрямами:

1. Ментальна підтримка персоналу ДКВС, який щодня стикається з надвисоким емоційним навантаженням.
2. Індивідуальний соціальний супровід ветеранів, що допомагає їм адаптуватися до мирного життя та не допустити повторних правопорушень.
3. Забезпечення доступу до психологічної допомоги та програм ресоціалізації.

Така взаємодія держави та громадянського суспільства є прикладом ефективної моделі партнерства.

Завдяки спільним зусиллям Міністерства юстиції, ДКВС України, Консультативно-експертної ради та волонтерів БФ "Батальйон Волонтер" поступово вибудовується нова система, в якій справедливість має поєднуватись із людяністю.

Україна також активно розвиває міжнародне співробітництво, зокрема обмінюється досвідом із європейськими партнерами, що дозволяє впроваджувати найкращі практики реінтеграції та зниження ризиків рецидиву.

Як резюмував Роман Бочкала: "Реінтеграція потребує співпраці. Ми запрошуємо міжнародних партнерів до обміну досвідом, адже від того, як ми повернемо наших героїв додому – і фізично, і ментально – залежить майбутнє нашої держави".

Сьогодні Україна вже не просто переймає чужий досвід, а створює власні стандарти пробації в умовах війни

Зауважимо, Всесвітній конгрес, який цього року проходить на Балі, – це престижний форум, який раз на два роки об’єднує еліту фахівців у галузі правосуддя та ресоціалізації з десятків країн світу. Вибір Індонезії як місця проведення є символічним. Країна з населенням майже 288 мільйонів осіб (четверте місце у світі) зараз перебуває на шляху масштабних реформ. Її пенітенціарна система стикається з серйозними викликами: тюрми переповнені майже вдвічі від норми, а понад 270 тисяч осіб перебувають за ґратами. На цьому тлі українська модель пробації, яка робить ставку на громаду та підтримку, виглядає справжнім проривом.

Участь у Всесвітньому конгресі є важливим кроком для посилення міжнародного діалогу та демонстрації того, як українська система кримінальної юстиції адаптується до безпрецедентних викликів війни, формуючи нову філософію роботи з ветеранами – засновану на повазі, підтримці та довгостроковій реінтеграції.