Українська будівельна галузь входить у нову фазу цифрового розвитку. Сьогодні інженери використовують не креслення на папері, а цифрові тривимірні моделі, які інтегрують усі дані про майбутню будівлю. Саме цим напрямом займається визнана інженерка Світлана Ісаєнко, яка впроваджує технологію Building Information Modeling (BIM) у проєктування складних інженерних систем – від вентиляції та кондиціювання до гібридного опалення. 

Відео дня

Під її керівництвом BIM-моделі стали центральним інструментом на кількох об’єктах – від житлових будівель до медичних центрів, де високі вимоги до мікроклімату. У цифровому середовищі узгоджуються всі системи – HVAC, електрика, водопостачання, теплові насоси, автоматика. Такий підхід практично усунув колізії між трасами, скоротивши кількість переробок і монтажних помилок.

У проєктах операційних блоків, наприклад, BIM дозволив врахувати вимоги ASHRAE та ISO, HEPA-фільтрацію, кратність повітрообміну й підтримання позитивного тиску – усе в межах єдиної моделі, доступної одночасно архітекторам і монтажникам.

Результат – точність і передбачуваність. Системи вентиляції з рекуперацією тепла, VRF-установки у допоміжних зонах і датчики CO₂ керуються з єдиної платформи автоматизації. Цифрова модель дає змогу ще на етапі проєктування оцінити енергоспоживання, пікові навантаження й майбутню ефективність системи. У результаті енерговитрати в таких будівлях скорочуються на 30–40 % у порівнянні зі звичайними рішеннями без автоматизації.

BIM також став ключовим інструментом у створенні гібридних систем опалення – із поєднанням теплового насоса, конденсаційного котла та систем "теплих підлог і стін". У цифровій моделі відображається не лише геометрія, а й поведінка системи: теплові потоки, температурні зони, режими перемикання. Це дозволяє розрахувати сезонний коефіцієнт ефективності (ККД) і підібрати оптимальну комбінацію джерел тепла. Завдяки BIM і автоматизованим контролерам DDC система працює адаптивно – реагує на погоду, кількість людей і показники датчиків вологості.

Світлана Ісаєнко наголошує, що BIM – це не лише програмне забезпечення, а цифрова екосистема управління даними. Вона координує міждисциплінарні команди, забезпечуючи прозорість між архітекторами, монтажниками та замовником. Кожен учасник бачить актуальні зміни, а замовник у реальному часі може оцінити технічні та фінансові параметри об’єкта.

"Коли все інтегровано у BIM, – каже Ісаєнко, – не залишається "білих плям". Ми бачимо, як рішення на кресленні вплинуть на енергоспоживання або сервісне обслуговування через п’ять років".

Такий підхід скорочує терміни реалізації проєктів на 20–30 %, а витрати на монтаж – на 10–15 %. Після завершення будівництва цифрова модель переходить у режим експлуатації – служить базою для систем BMS (Building Management System) та подальшого обслуговування.

BIM-технології в руках Світлани Ісаєнко перетворилися на інструмент інженерного менеджменту, де дані, аналітика й енергетична ефективність зливаються в єдину логіку. Це не просто спосіб зменшити помилки – це нова культура будівництва, у якій точність, економія й екологічність формуються ще до першого кубометра бетону.