Тривалість БЗВП – 51 день: у Міноборони пояснили, як змінюється базовий вишкіл. Відео

Тривалість курсу базової загальновійськової підготовки в Україні, станом на листопад, це 51 день. Із них 42 відведено на практичні й теоретичні заняття, сім – вихідні та ще дві доби – на вирішення адміністративних питань.
Військовослужбовці Збройних сил України, які безпосередньо займаються підготовкою новобранців, розповіли про нюанси БЗВП. Пресс-служба Міністерства оборони на своєму YouTube-каналі опублікувала інтерв'ю з:
- Олексієм Павловським, представником навчального центру Сил безпілотних систем;
- Сергієм Люлькою, молодшим лейтенантом, представником школи розвідників навчального центру Десантно-штурмових військ.
Вони відповіли на основні питання про стрільби, протидію БПЛА, грошове забезпечення курсантів і те, що є основним під час навчання.
Вогнева підготовка й тактичні "ігри"
Кожен боєць проходить 70-годинний курс практичних стрільб, це приблизно 14 днів.
Павловський зазначив, що 30-40 годин курсант займається безпосередньо стрільбами, практичним відпрацюванням зброї. "Він отримує зброю без бойових набоїв, його навчають досвідчені інструктори. Після отримання набоїв потрібно виконати 33 підготовчі вправи", – уточнив він.
Загальна кількість набоїв для кожного – майже 1000 (за нормативом 936). Також варто зауважити, що є стрільби денні та нічні.
"Я вважаю, цього більше ніж достатньо, щоб навчитися саме володіти зброєю", – сказав військовослужбовець СБС.
"Обов'язково використовуються і лазерні системи, які називаються лазертаги. Їх використовують у тактичних навчаннях, коли переміщуються люди, працюють у складі відділень або від оборони, або від наступу", – додав Люлька.
Лазертаг – це штатна зброя, яка має на собі додаткові кріплення для лазерного блоку (останній випускає промінь). На спусковий гачок ставиться кнопка, тож незаряджена зброя під час "пострілу" взаємодіє зі спеціальними приймачами на іншій людині, умовній "цілі". Курсанти тренуються у спеціальних додаткових жилетах, де розташовані датчики-приймачі лазерів, вони ж є і на інших частинах тіла, зокрема на шоломі.
"На тобі є такий додатковий ремінець – як годинник, – і в ньому є мінімальний вольтаж – щоб ти розумів, що по тобі влучили. Потрапляє промінь, цей "годинник" б'є легенько током, система починає пищати – ти уражений", – пояснив воїн.
Далі інструктор визначає тип ураження. Якщо особа умовно "трьохсота", тобто лише поранена, у тренування включаються вже основи тактичної медицини. Тобто відпрацьовується все в комплексі.
"І так само використовуємо страйкбол, обов'язково. Перед тим як зайти, наприклад, зачистити ту саму траншею, відпрацювати штурм траншеї у складі відділення й тому подібне, спочатку ми пропрацьовуємо це все холостінням, і так само працюємо по мішеням зі страйкболом, без бойових набоїв. Уже коли вони напрацювали певний навик, тоді ми вже включаємо безпосередньо бойову зброю, набої і працюємо по-бойовому", – зауважив Люлька, додавши, що гра відбувається так само як від наступу, так і від оборони.
Основна навичка – маскування
Павловський підкреслив, що перше, чого навчають, – це маскування.
"Військовослужбовці мають рити окопи, а перш ніж їх рити – треба їх замаскувати. Цього ми навчаємо: як закрити свої позиції, щоб у вас не влетіло в першу ж секунду", – заявив він.
"І ще є такі тактичні відпрацювання навіть на психологію, називаються "карусель", де за курсантами літають FPV-дрони. Військовослужбовці навчаються ним протидіяти, бігти, маневрувати, ховатися від скидів і так далі", – додав представник навчального центру Сил безпілотних систем.
Фізична форма бійця
На БЗВП є ранкова зарядка, і люди з першого дня починають ходити в своїй броні. Коли є далекі переходи – вага спорядження поступово збільшується (найчастіше – додається вода в наплічник).
"Тому що витривалість у Збройних силах – це головне. Не м'язи потрібні, а саме фізична витривалість, треба дуже багато бігати, дуже багато ходити. Війна міняється, і зараз усе на ногах майже. Навіть дронщики працюють на ногах", – зауважив боєць СБС.
Люлька, представник ДШВ, додав, що в них на другому та третьому циклах підготовки в кожного курсанта вже є мінімум чотири-п'ять пляшок води додатково в наплічниках. Також відпрацьовується евакуація поранених, для цього прокладаються реалістичні маршрути, що теж тренує витривалість і вміння переміщуватися з додатковим навантаженням.
Чим відрізняється підготовка у різних родах військ
Павловський вказав, що загальна підготовка однакова майже скрізь. "Можливо, десь трішки важче, а десь трішки простіше. У нас є просто саме фахова підготовка, відокремлена БЗВП саме для Сил безпілотних систем. Там у нас є включення навчання напрямку дронів", – сказав він.
На цих спеціалізованих заняттях курсант може спробувати себе на різних напрямках: FPV-дрони, Mavic, усе базове, симулятори, відпрацювання скидів. "І зараз навіть у програми ввели навіть відпрацювання НРК", – додав воїн.
Він підкреслив, що тактика, стрільба, такмед, "інженерка", – все залишається. Але акцент у майбутніх операторів дронів буде більше на тому, що в подальшому знадобиться саме в СБС.
Люлька, який займається БЗВП із бійцями ДШВ, додав: "Принцип роботи такий же, як і в наших колег". Але вони починають навчатися роботі з БПЛА, а десантники – як протидіяти цим БПЛА.
"Підготовка більш тактична, про те, що люди будуть робити безпосередньо в полі, як зайти на позицію, як її утримати. Штурм, оборона, маневри й тому подібне. Це наша специфіка роботи", – зазначив воїн. За його словами, протидія безпілотникам впроваджується великими темпами.
Грошове забезпечення
Військовослужбовці отримують гроші з першого дня на службі.
"Якщо вони, наприклад, підписали контракт із бригадою, то як тільки вони потрапили у бригаду й ще навіть не пройшли БЗВП, тобто просто очікують, вони отримують своє штатне забезпечення, якщо не помиляюсь, 20 100 гривень. Це базовий мінімум, який отримують наші військовослужбовці у званні рекрут і посаді курсант. Вони проходять БЗВП, отримують свою першу посаду, можливо, якесь звання, і вже підвищене забезпечення, грошову ставку", – повідомив Павловський.
Як писав OBOZ.UA:
– Інструктор групи інструкторів 157-ї ОМБр старший сержант Ігор Сидорець (позивний "Гаррі") розповів, що найбільші психологічні проблеми мобілізованих – неготовність ухвалювати рішення й невміння комунікувати з побратимами та командирами.
– Фоторепортаж про те, як проходять підготовку бійці 183-го батальйону резерву, дивіться в нашій статті за посиланням.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!











