Блог | Сцена відповідальності: чому захист дипломів у театрі — це не формальність

Культура не працює випадково. Вона або є системною дією — або перестає впливати на реальність. Те ж стосується і мистецької освіти — дуже важливо, щоб вона не відривалася від реальності і не перетворювалася на теоретичну формальність.

Зокрема, для випускників профільних навчальних закладів критично важливо захищати дипломну роботу із театрального мистецтва не умоглядно за академічною кафедрою, а із зануренням у театральну дійсність, атмосферу справжньої сцени із всіма можливими атрибутами: світлом, акустикою, глядацьким залом.

Втім, знайти реальний майданчик випускникам складно – далеко не всі театри готові йти назустріч майбутнім режисерам. Частково через зайнятість, частково, можливо, через певні ризики постановок недосвідчених митців.

Втім для мене, як для відповідальної людини в культурі, принципово важливо, щоб захисти дипломних робіт майбутніх режисерів і акторів відбувалися не в умовному просторі, а на реальній професійній сцені. Не для глядачів, не для афіш і квитків, а як чесний, публічний у професійному сенсі процес — із відповідальністю, концентрацією та усвідомленням масштабу.

Бо якість культури починається з якості входу в професію. Якщо майбутній режисер чи актор захищає диплом у стерильних умовах, відірваних від реальної сцени, — ми отримуємо ілюзію підготовки. Якщо ж він одразу потрапляє в живий театральний організм, з його масштабом, технікою, ритмом і вимогами, — формується інше відчуття відповідальності.

У часи війни культура не має права бути поверхневою. Вона повинна бути точною, зібраною і відповідальною. І якщо ми хочемо сильний театр завтра — ми маємо починати з сильних, чесних і вимогливих кроків сьогодні. Навіть якщо вони відбуваються без глядачів у залі.

Власне, саме тому, окрім іншої діяльності, у 2026 році Київський академічний театр ляльок надає свою сцену для проведення закритих показів дипломних вистав студентів профільних мистецьких закладів. По суті, йдеться про захист дипломів у форматі повноцінної сценічної роботи, де кожне рішення — режисерське, акторське, художнє — має реальну вагу.

26 лютого 2026 року на сцені театру відбудеться захист дипломної вистави "Я повернуся" здобувача освіти IV курсу Київського національного університету культури і мистецтв Дмитра Зененка. Важливо, що Дмитро активно співпрацює з Театром Ветеранів, і цей досвід безпосередньо впливає на його художнє мислення. У таких роботах театр перестає бути абстракцією — він стає способом говорити про реальність, у якій ми всі живемо.

Навесні 2026 року в театрі також заплановані закриті покази дипломних вистав студентів кафедри мистецтва театру ляльок Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Завдяки цим закритим показам мистецька освіта відповідатиме реальним умовам професії, а театр як інституція стає, як і має бути, частиною освітнього процесу — не формально, а змістовно. Впевнений, що не за горами ті часи, коли імена сьогоднішніх випускників стануть на слуху і тисячі глядачів зможуть на власні очі побачити прекрасні п’єси нових українських режисерів.