СРСР пів століття тому збив пасажирський Boing, а потім вимагав компенсацію: як все було

20 квітня 1978 року світ здригнувся від новини про атаку на пасажирський лайнер Boeing 707 компанії Korean Air Lines. Подія стала результатом фатальної навігаційної помилки та нелюдського наказу радянського командування ППО.

Відео дня

Виживши після ракетного удару, пілоти змогли здійснити неможливе – посадити понівечену машину на кригу замерзлого озера у повній темряві. OBOZ.UA розкриває деталі того, як радянська влада намагалася приховати злочин, виставляючи рахунки за утримання вцілілих заручників.

Попри загибель пасажирів, Москва до останнього заперечувала свою провину, вимагаючи компенсації від авіакомпанії.

Фатальний розворот над магнітним полюсом

Рейс KAL 902 прямував за звичним маршрутом Париж – Сеул із дозаправленням в Анкориджі. На борту перебувало 109 осіб, а керував лайнером досвідчений ветеран корейської війни Кім Чанг К'ю.

Траєкторія польоту проходила поблизу північного магнітного полюса, що, ймовірно, спричинило збій у навігаційному обладнанні. Замість того щоб летіти до Аляски, літак на автопілоті почав повільний розворот у бік кордонів СРСР.

Екіпаж зрозумів, що трапилося щось неладна, лише тоді, коли під крилом проплив Мурманськ. Пілоти намагалися встановити зв'язок із землею, але марно. Тим часом радянські радари вже зафіксували "порушника", і на перехоплення було піднято винищувач Су-15 під керуванням капітана Олександра Босова.

Наказ на знищення цивільної цілі

Наблизившись до лайнера, Босов чітко ідентифікував його як пасажирський літак, про що негайно доповів командуванню. Він бачив ієрогліфи на фюзеляжі та увімкнені навігаційні вогні, якими корейський пілот подавав сигнали про готовність слідувати за перехоплювачем.

Однак на командному пункті панував хаос: генерали сперечалися та погрожували пілоту трибуналом, вимагаючи збити літак до того, як він перетне кордон із Фінляндією.

О 21:42 Босов випустив дві ракети Р-60. Одна з них уразила ліве крило, відірвавши чотири метри обшивки. Осколки ракети миттєво вбили одного пасажира та спричинили розгерметизацію салону. Лайнер почав стрімке піке, а радянський винищувач, у якого закінчувалося пальне, залишив підбиту ціль, вважаючи її приреченою.

"Диво на льоду" та радянський полон

Кім Чанг К'ю проявив неймовірну майстерність, утримавши літак у повітрі на трьох двигунах та з пошкодженим крилом. Майже дві години у повній пітьмі екіпаж шукав місце для посадки, зрештою обравши замерзле озеро Корпіярві. Крига витримала багатотонну машину, і літак завмер поблизу берега. Це врятувало життя 107 людям, хоча ще одна жінка померла від ран до прибуття допомоги.

Радянським військовим знадобилося ще дві години, щоб знайти літак. Вцілілих пасажирів евакуювали до міста Кемь, а згодом — до Мурманська. Поки світ вимагав пояснень, Москва офіційно заявляла, що літак "самовільно здійснив посадку", жодним словом не згадуючи про ракетну атаку. Екіпаж піддали жорстким допитам, намагаючись вибити визнання у шпигунстві.

Цинізм Кремля та рахунок за "послуги"

Після тижня дипломатичного тиску СРСР погодився віддати пасажирів американському евакуаційному рейсу. Проте на цьому цинізм не закінчився: Кремль виставив Кореї рахунок у 100 тисяч доларів за проживання та харчування людей, яких він сам же ледь не вбив. Авіакомпанії також запропонували забрати розбитий Boeing, якщо вона оплатить його транспортування, але корейська сторона відмовилася від такої угоди.

Бортові самописці так і не були повернуті, а записи переговорів пілота з КП були "випадково" знищені КДБ. Радянське керівництво визнало рішення збити лайнер вірним, хоча пілота Босова терміново перевели служити на Далекий Схід, щоб уникнути зайвої уваги.