Росіяни вбили в Харкові велику сім'ю колишнього військового: у Руслана Серги залишилася одна дочка-студентка від першого шлюбу

У Харкові 18 серпня під час російського обстрілу загинула велика родина колишнього військового Руслана Серги. Одразу чотири ворожі шахеди цілеспрямовано атакували багатоквартирний житловий будинок. Загиблі жили на верхньому поверсі, шансів врятуватися в них не було. У Руслана залишилася дочка Поліна від першого шлюбу, цього року вона вступила до вишу.

Відео дня

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Дбав про всіх своїх дітей

Лише напередодні трагедії, у суботу, сім'я 45-річного Руслана Серги відзначила 16-річчя Артема. Це син від першого шлюбу його дружини 38-річної Тетяни. А в ніч на понеділок, 18 серпня, російські шахеди вбили всіх п'ятьох.

Під руїнами будинку загинули Артем, подружжя Руслана і Тетяни, також їхня спільна 1,5 річна донька Мія та її бабуся (мама Тетяни) 57-річна Галина.

"Мама Тетяни буквально два місяці як приїхала до них няньчитися з Мією. Тому що Таня вже вийшла на роботу. Вона працювала у фармацевтичній компанії, де і Руслан, який там був водієм-кур'єром", – зі сльозами в голосі розповідає OBOZ.UA перша дружина Руслана Людмила.

Жінка займається виготовленням солодких букетів із зефіру. На своїй сторінці у Facebook вона опублікувала фото Руслана з їхньою донькою Поліною. Дівчинка цього року вступила до інституту, хоче стати графічною дизайнеркою.

Батько завжди дбав про своїх дітей, ніколи не забував про Поліну, підтримував дружні стосунки з першою сім'єю.

"Він у всьому її підтримував. Ми домовилися, що контракт на навчання дочки будемо оплачувати навпіл. Але ось бачите, як вийшло", – продовжує Людмила.

Про колишнього чоловіка вона відгукується з теплотою. Розповідає, що після початку повномасштабної війни він їх із донькою забрав жити до себе в нову сім'ю. Щоб усі були поруч. Пізніше Людмила з Поліною поїхали до Польщі.

Руслан також відвіз свою нову сім'ю – Тетяну з Артемом – і після цього вирушив добровольцем на фронт, щоб зі зброєю захищати своїх рідних.

Служив він у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Приблизно два роки тому демобілізувався за станом здоров'я. Тоді сім'я купила квартиру в цьому будинку і переселилася. Там у них народилася маленька Мія.

Родичі про трагедію дізналися з новин

Сам Руслан родом із Чернігівської області, село Миколаївка. Перша дружина теж із Чернігівщини. Вони познайомилися давно, а коли Людмила поїхала до Харкова вчитися, то Руслан вирушив за нею. Так Харків став для них другою домівкою.

Але через 18 років вони розлучилися. Руслан працював оператором відеоспостереження в одному з супермаркетів, там уже познайомився з другою майбутньою дружиною Тетяною. Потім обоє перейшли працювати у фармацевтичну компанію.

"Руслан був дуже світлою і чесною людиною. Я дружина його брата, знала його років 14. Мама в них померла, тож вони залишилися удвох. Він дуже любив готувати, щоб усі могли смачно поїсти. Пам'ятаю, прийде до нас, а я готуюсь картоплю посмажити. Він одразу ж підключається, каже, що не так ріжеш, потрібно по-іншому, додасть різного м'яса, сиром посипле, щоб було смачно і ситно. Навіть якщо в будинку стіл від їжі ломиться, але йому хочеться додати чогось смачного, він встане з-за столу, знайде продукти й одразу ж сам приготує", – розповідає OBOZ.UA про нього дружина його брата Олена.

Вона додає, що Руслан був дуже хорошим батьком, він умів любити і дружити з усіма своїми дітьми, включно з Артемом, Поліною і маленькою Мією, нікого з них він не обділяв своєю турботою, з усіма спілкувався.

Про те, що з сім'єю Руслана сталася біда, першою дізналася Людмила. Вона побачила в новинах палаючий будинок і впізнала його. І стала дзвонити їм, але ніхто не відгукнувся. Потім із нею зв'язався сусід Руслана, який уже був у лікарні. Він підтвердив, що в них таке трапилося і, найімовірніше, сім'я Руслана не вижила.

"Ми зараз перебуваємо в Дніпрі. Дивилися новини, відстежували, кого дістали. Потім я зателефонувала в поліцію і наші дані передали групі, яка займалася пошуками загиблих. Ми ще до того, як з'явилися повідомлення про загиблих, за описом зрозуміли, що це наші. Маленька дівчинка, 16-річний хлопець, жінка... Зателефонувала сестра Тані Оля і теж підтвердила нам", – продовжує Олена.

Нині рідні готуються до похорону, він відбудеться вже в четвер, 21 серпня. Брат Руслана ще не може повірити в те, що трапилося, – загинули одразу п'ятеро близьких людей.

Якщо хтось хоче допомогти родині з похороном, то може переказати кошти на банк send.monobank.ua/jar/3C1fcg8Cae або картку 4441 1111 2756 0203.

Також можна допомогти доньці Руслана Поліні, щоб вона могла продовжити навчання на контракті в Харківському національному університеті ім. Бекетова: send.monobank.ua/jar/6eyfQLCJzs, картка 4441 1111 2735 7436. Батько Поліни дуже хотів, щоб його донька стала студенткою університету.