Більше влади жінкам і нові бюлетені: які вимоги до виборів пропонує Верховна Рада і чи відбудеться голосування під час війни

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13464, який вносить зміни до Виборчого кодексу України. Громадськість, звісно ж, захвилювалася, а політикум збудився – невже все ж таки до виборів готуємося, попри війну, яка триває?

Для чого цей новий законопроєкт і які він вносить зміни до виборчого законодавства – розповідає OBOZ.UA.

Штучний законопроєкт

Цікаво, що сам Виборчий кодекс ухвалено ще 2019 року, і він мав набути чинності з 1 грудня 2023 року. Але не набув через повномасштабну російську агресію. І ось тепер законопроєктом "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки та проведення виборів" у документ, який ще жодного разу не працював, хочуть внести зміни.

Головною особливістю Виборчого кодексу є відмова на парламентських виборах від змішаної системи і перехід на пропорційну, з відкритими партійними списками. Від мажоритарної системи, з її гречкою та іншими бонусами для виборців, вирішено було відмовитися як від корупційної. Мажоритарна система (але багатомандатна – перемагає не один кандидат, а кілька) зберігається тільки на виборах до сільських, селищних, районних та міських рад невеликих міст, де до 90 тисяч виборців.

У пояснювальній записці до нового законопроєкту №13464 зазначено, що його ухвалення зумовлене необхідністю удосконалення регулювання підготовки та проведення виборів, зокрема з урахуванням "реалій сьогодення".

Після таких фраз – про реалії сьогодення насамперед – на думку спадає війна і вибори в її умовах. Але це не так.

"Я думаю, що цей законопроєкт трохи... штучний. Уряд США вимагає виборів, і необхідно показати, що, попри війну, ми до них готуємося. Є норма, яка забороняє вносити зміни до виборчого законодавства пізніше ніж за рік до виборів. Тож краще зміни внести заздалегідь і бути готовими", – говорить OBOZ.UA народна депутатка Юлія Яцик.

З нею повністю згоден і директор Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог" Андрій Миселюк.

"Чинний законопроєкт – це спроба низки народних депутатів, чимало з яких від опозиції, показати, що вони про ситуацію з виборами пам'ятають і хочуть визначати, як вибори мають відбуватися. Саме тому їхній законопроєкт – це доволі-таки штучне утворення", – говорить OBOZ.UA експерт.

Орієнтування на Європу

Але все одно постає питання – які реалії сьогодення маються на увазі в законопроєкті?

Гендерні. Гендерна рівність на виборах до парламентів країн ЄС зараз є важливою метою держав Євросоюзу. Існують різні стратегії, спрямовані на збільшення кількості жінок-депутатів – законодавчі квоти і добровільні квоти, прийняті політичними партіями. В Україні ось вирішили квоти встановити законодавчо (до речі, у чинній Верховній Раді жінок – 20%).

Головні зміни, які пропонують внести до Виборчого кодексу, такі:

– гендерний баланс: у кожній п'ятірці кандидатів має бути щонайменше двоє осіб однієї статі, тобто жінок у парламенті має виявитися щонайменше 40%;

– пропорційний підхід: партії зможуть висувати більше кандидатів там, де більше виборців;

– скасування бар'єра 25% голосів для просування кандидатів;

– уніфікація бюлетенів: однакові бланки для всіх виборів.

"Про гендерний баланс – це зроблено спеціально під Європу, депутати хочуть показати, що вони цілком європейські передовики законодавчого виробництва", – каже Андрій Миселюк.

Тож до виборів ми все-таки готуємося, але все одно – тільки після війни. А щодо перспектив законопроєкту №13464 – він поки що перебуває на розгляді у парламентських комітетах. Але враховуючи те, що серед співавторів документа (аж тридцять депутатів), окрім Юлії Тимошенко, є й брати Стефанчуки, шанси на ухвалення законопроєкту високі. Тим паче що закон, який відповідає сучасним європейським трендам, нам не завадить.