Блог | ШІ не "забере" вашу роботу. Він уже це робить

Вам морочать голову, стверджуючи, що "ШІ — це майбутнє". І цей обман дозволяє відкласти тривогу. "Штучна" реальність вже наступила.

Goldman Sachs зафіксував: протягом останнього року штучний інтелект щомісяця "прибирає" з ринку приблизно 16 000 робочих місць у США:

• 25 000 знищується через заміщення;
• 9 000 зʼявляється, але завдяки ефекту ШІ-"підсилення" людини. 

Людство переживало технологічні революції раніше. Але щоразу машини витісняли низькокваліфікованих працівників, які використовували фізичну працю — конвеєр, ткацький верстат, трактор.  Тепер — вперше в історії — автоматизація прийшла за мозком.

Хто перший у черзі

ШІ атакує передусім там, де є рутина плюс інтелект. А це офісний middle-клас.

Goldman Sachs дослідив понад 800 професій і встановив, що дві третини всіх робочих місць у США певною мірою "відкриті" для автоматизації. Базовий сценарій — 6–7% реального витіснення, але за агресивнішого впровадження ця цифра може сягнути 14%. 

Важлива деталь: найбільше страждають молоді. Безробіття серед 20–30-річних у технологічно вразливих професіях зростає значно швидше, ніж серед старших колег. Тому що системі потрібні кваліфіковані управлінці (рівня senior  в ІТ), тоді як початківці (junior) легко можуть бути замінені штучним інтелектом.

Страждає малокваліфікована — junior—позиція — це, по суті, "людина, що виконує завдання за чітким алгоритмом". Саме те, що генеративний ШІ робить ідеально. І будемо відверті: університетські знання дедалі активніше відстають від того, чому може навчити людину живий досвід і відкритий океан інформації.

У багатьох практичних сферах AI уже в 100 разів навчає ефективніше, ніж мій рідний Черкаський університет.

Але це не катастрофа. Це просто криза традиційної моделі набуття досвіду. 

World Economic Forum прогнозує: до 2030 року буде створено 170 мільйонів нових робочих місць, але 92 мільйони зникнуть. Чисте сальдо — плюс 78 мільйонів. Звучить оптимістично.

Якщо ми хочемо мати престижну роботу в економіці майбутньому, ми повинні будемо відповідати цьому майбутньому: 39% ключових навичок, які сьогодні потрібні на ринку праці, стануть застарілими до 2030 року. А 59 із кожних 100 працівників у світі потребуватимуть перенавчання — і 11 із них його не отримають.

Тобто проблема не в тому, що роботи не буде:

• проблема в розриві між тим, яка робота зникне, і тим, яка з’явиться;
• і в тому, що цей перехід відбувається значно швидше, ніж люди встигають адаптуватись.

Показово, що навіть зараз лише 11% компаній відкрито зв’язують скорочення штату з AI. Натомість 47% кажуть, що використовують ШІ для підвищення продуктивності — не для звільнень. Але "підвищення продуктивності без збільшення штату" — це і є скорочення, просто з кращим PR.

Нова анатомія ринку праці

Думати про ринок праці в категоріях "є робота / немає роботи" — це минуле століття. Правильніша рамка — тепер існує три типи людей.

Перший тип — ті, кого AI заміщує. Конвеєрний копірайтер, базовий перекладач, оператор call-центру, junior-аналітик, що готує однотипні звіти. Ці позиції або зникають, або стискаються у кількості.

Другий тип — ті, кого AI підсилює. Сильний журналіст, стратегічний юрист, архітектор бізнес-процесів, досвідчений редактор. Для них ШІ — не конкурент, а помічник, який виконує рутину, поки людина займається тим, де потрібні судження, відповідальність і репутація. WEF підтверджує: аналітичне мислення, творчість, гнучкість і лідерство — найбільш зростаючі навички до 2030 року. Тобто саме те, що не піддається алгоритмізації.

Третій тип — нові профілі. AI-редактори, AI-архітектори процесів, менеджери автоматизованих воркфлоу, prompt-інженери, спеціалісти з валідації AI-контенту. Ці позиції ще не мають усталеної назви, але вже мають зарплату.

Україна: між війною і роботизацією

Україна в цьому контексті — окремий випадок. І набагато цікавіший, ніж здається.

З одного боку, ми технологічно відстаємо від США і Великобританії в темпах корпоративного впровадження AI. З іншого — в нас є кілька чинників, які роблять AI-трансформацію неминучою і навіть прискореною.

По-перше, вартість праці і дефіцит кадрів. Мільйони кваліфікованих людей виїхали або воюють. Бізнес вимушений оптимізуватись — і AI стає не розкішшю, а рішенням кадрової кризи.

По-друге, українська бізнес-культура надзвичайно адаптивна. Компанія, яка пережила 2022-й і далі працює, апріорі вміє швидко перебудовуватись. Впровадження AI-інструментів — не такий стрес, як здається.

По-третє, аутсорсинговий сектор і медіа — дві сфери, де AI-вплив відчується вже зараз і буде посилюватись.

Під ударом в Україні насамперед копірайтери та оператори підтримки, частина бухгалтерії з рутинними операціями, базові перекладачі, SMM-менеджери без стратегічної функції, junior-аналітики, дизайнери шаблонного контенту.

Виграє малий бізнес, який отримує отримує "цифрових співробітників" без витрат на штат. А ті спеціалісти, які першими навчаться інтегрувати AI у свою роботу, отримають конкурентну перевагу, якої в них раніше ніколи не було. AI вперше в історії дозволяє маленькій команді працювати як велика компанія.

Одна теза, яку варто засвоїти: Питання "чи замінить AI мою роботу?" — неправильне. Правильне: "Чи я використовую AI краще, ніж мій конкурент на ринку праці?"