Відео дня
Для аспірантів запровадили додаткові вимоги: чи допоможе новий іспит виявити ухилянтів
Кабінет міністрів України запровадив додаткові вимоги для аспірантів: на третьому курсі вони мають пройти обов'язкове тестування з української та іноземної мов. Причина – бажання виявити чоловіків, які використовують аспірантуру як лазівку від мобілізації: у 2023 році аспірантів, які мали право на відстрочку, виявилося підозріло багато. Уп'ятеро більше, ніж до початку повномасштабної війни.
Наскільки може бути ефективним це нововведення з новими іспитами і чи потрібне воно в принципі – розповідає OBOZ.UA.
Урядовий тест на аспірантність
Після початку повномасштабної війни з Росією аспірантура в Україні, як і здобуття другої вищої освіти, виявилася вкрай популярною серед військовозобов'язаних чоловіків віком від 25 років (тоді як зазвичай до аспірантури вступають у 22-23 роки – після закінчення магістратури). Кількість претендентів на здобуття третього, вищого ступеня вищої освіти, зросла до 18 тисяч осіб, тоді як до початку повномасштабної війни вона не перевищувала 3-4 тисячі.
Слід зазначити, що більшість вступників до аспірантури у 2022 та 2023 роках обирали контрактну форму навчання. Але законом про посилення мобілізації, який набув чинності у травні 2024 року, було визначено, що відстрочка від мобілізації надається лише тим аспірантам, хто навчається на денному відділенні. А на денне з минулого року почали брати лише бюджетників.
"Контрактникам залишили можливість вступати тільки на заочне й вечірнє відділення, і торік потік доросліших претендентів спав. Бачив я 50-річних аспірантів, не без того. Тепер їм аспірантура стала нецікавою – який сенс вступати на контракт, якщо все одно мобілізують", – каже OBOZ.UA завідувач кафедри факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем ХНУ ім. Каразіна Володимир Берест.
Але ті з аспірантів, хто встиг вступити у 2022-2023 роках заради відстрочки, зараз навчаються. І мета нової урядової постанови №426 – допомогти таких виявити та наставити на шлях істинний. Який і може довести до ТЦК та ВЛК.
"Потрібна певна перевірка – що такі люди справді є аспірантами. Що вони справді проходять освітню складову в аспірантурі, пишуть статті, свою дисертацію, проводять дослідження. Для цього у поточному році буде загальнонаціональний іспит для тих, хто на третьому році навчання. І це буде перевірка знань із української та іноземної мов", – каже заступник міністра освіти та науки Михайло Вінницький.
За його словами, найчастіше другою мовою для тестування буде англійська – її, за оцінками міністерства, оберуть близько 90% аспірантів. Причина – 98% наукової літератури у світі публікується саме англійською.
"Очевидно, якщо ти в аспірантурі, то тобі потрібно знати англійську мову. Але є винятки – німецька, французька, іспанська, італійська філологія тощо", – пояснює Михайло Вінницький.
Несправжні аспіранти відсіваються самі собою
Але постає резонне питання: як іспит на знання мов допоможе визначити – липовий аспірант чи справжній? Може, аспірант сильний не у філології та мовах, а у природних дисциплінах – фізиці та математиці, хімії та біології, у програмуванні, інформатиці тощо. Тоді резонніше б влаштовувати іспити зі спеціальності, на якій навчається аспірант.
На запитання OBOZ.UA – якщо аспірант у галузі фізики або хімії, який подає надії, провалить іспит із мов, то чи буде він відрахований, Михайлу Вінницькому важко відповісти. "Коментувати наслідки виконання чи невиконання постанови КМУ не у сфері моєї відповідальності", – каже заступник міністра.
У принципі, саме вступ на аспірантуру та навчання на ній влаштовано так, що "ліва" людина рано чи пізно (а вірогідно – рано) буде відсіяна.
"Якщо студент-контрактник ще може навчатися у виші, не вирізняючись особливими знаннями, то з аспірантурою це не пройде. Гроші не допоможуть, тут потрібні серйозні знання. Причому не лише за профільною спеціальністю, але й з англійською, наприклад", – каже Володимир Берест.
Як він розповідає, претенденти у травні мають пройти єдиний професійний іспит – це аналог зовнішнього незалежного оцінювання, але на вищому рівні. Якщо отримуєш понад 160 балів, то можна рухатись далі. В обраному виші треба скласти вступний іспит зі спеціальності, іноді просять зробити презентацію дослідницької пропозиції – тобто загалом описати, яка у тебе через чотири роки буде тема дисертації. Якщо все гаразд, підписується договір з аспірантурою – виконувати індивідуальний навчальний план, складати звіти тощо.
Перші два роки аспірантури – загальноосвітня частина: окрім спеціалізації – мови, філософія, педагогічна практика, різні факультативні дисципліни. Наступні два роки – спеціальна частина, вже переважно обрана наука. І наприкінці кожного року – іспити, все як на бакалавраті та у магістратурі.
"Якщо не виконуєш плану, є "хвости" – можуть відрахувати. Та постійно когось відраховують, зараз, під час війни, взагалі рідко буває, що людина провчилася усі чотири роки. Щодо нових іспитів з мови – англійську й так усі знають, причому на досить високому рівні. Українську теж. Ну розмовний – точно. Можливо, у когось шкутильгає граматика, і тут, звичайно, можуть причепитися. І у такому разі я не знаю, може зможуть і відрахувати. Але це буде вкрай безглуздо – відраховувати через граматику майбутнього вченого в галузі штучного інтелекту, який подає надії", – вважає завкафедри ХНУ ім. Каразіна.
Тож нові вимоги Кабміну до аспірантів допоможуть хіба що виявити ухилянта, який опинився в середовищі аспірантів з гуманітарних наук. Але не з природничих дисциплін.
До речі, за даними Міносвіти, на сьогодні по всіх вишах України відраховано близько 3 тисяч аспірантів "військового набору". І вони були відсіяні без жодних нових загальнонаціональних іспитів із мови.