УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Сергій Марченко, експерт
Сергій Марченко, експерт
Експерт ринку праці

Блог | Щоразу, коли ви не ведетеся на провокації московитів, у Кремлі плаче Путін

Щоразу, коли ви не ведетеся на провокації московитів, у Кремлі плаче Путін

Наше суспільство максимально травмоване століттями панування ксенофобської російської імперії на цих землях. Ці старі травми накладаються одна на одну і болять, коли їх зачепиш. Будь-яке необережне слово тригерить і скандал може виникнути на пустому місці, з нічого, за лічені хвилини. 

Відео дня

Війна, що триває вже одинадцятий рік, а особливо її гаряча фаза тільки посилила ці болі. Наклала на них особисті трагедії, втрату рідних, близьких, знайомих. Втрату безпеки для себе і своїх дітей, звичного способу життя, спокою, впевненості в завтрашньому дні. Все це не просто тисне на нас, воно просто вичавлює з нас, як пресом, все хороше, заповнюючи агресією і болем.

Прикметно, що травмовані абсолютно всі: православні, католики, іудеї, мусульмани, атеїсти. Травмовані настільки глибоко, що немає сил на адекватне сприйняття дійсності і критичне мислення. Тому ми легко кидаємося на будь-який подразник і легко можемо наговорити зайвого в ситуації, яка цього не потребувала.

Найлегше було б сказати, що українці, які написали повні злості, невігластва, нетерпимості коментарі під попереднім постом про Ханукію на Майдані є расистами і ксенофобами. Але все набагато складніше. 

Нас так довго пригноблювали, вчили боятися і соромитися свого українства на власній землі, що зараз, коли ми повернули країну собі, нам дуже хочеться більше всього українського. А абсолютно нормальні прояви іншості представників інших народів чи релігій викликають тривогу. Бо десь там, у глибині історичної пам'яті українців, міцно сидить фантомний біль від інородців, які прийшли на цю землю з московії, вбивали, калічили і встановлювали тут свої правила.

Я розумію болі свого народу. Тому я хоч і не приймаю, але розумію скандал навколо Ханукії на Майдані. Не толерую прояви ксенофобії, але розумію їх причину. 

Ця причина не в Україні, не в нас, вона – в Москві. В кремлівських палатах, де віками розробляли і насаджували плани нищення нашого та інших народів, зігнаних у варварську імперію московитів.

На жаль, наше суспільство не одужає швидко. Ще багато десятків років ми будемо агресувати на прояви інакшості через глибинний страх нової окупації і пригноблення. Що ми можемо зробити просто зараз? Спробувати відпустити тривогу і подумати логічно. 

Будь-який народ, включно з етнічними росіянами, які проживають зараз в Україні, є, у своїй переважній більшості, нашим союзником у війні з московією. Будь яка релігійна громада, крім РПЦ МП, теж є нашим союзником. Логіка і раціо говорять про те, що для перемоги в такій страшній війні треба єдність і підтримка всіх народів і громад, які тут живуть. 

Тому, як би не було страшно, як би минуле не хапало вас флешбеками і фантомними болями, будьте людьми. Не дозволяйте ксенофобії і шовінізму керувати вашими емоціями. Прийміть, що ми багатонаціональна країна, сильна своєю різноманітністю і терпимістю до проявів інакшості. Нам треба не придумана єдність фальшивих політиканів на Марафоні, а справжня народна єдність навколо однієї мети. 

Кожен раз, коли ви не ведетеся на провокації московитів і корисних ідіотів, які роздирають країну за політичними, етнічними, релігійними поглядами, в кремлі плаче один маленький закомплексований хлопчик Владімір, більше відомий, як Х#йло. 

Будьте мудрі, друзі мої. Всіх обійняв.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...