Що робити з непридатними до служби, яким ВЛК "штампує висновок за годину": пояснює депутатка

Непридатні до служби мобілізовані продовжують потрапляти до Сил оборони, і це створює реальні ризики для підрозділів. Окремі рішення ухвалюються буквально за годину, після чого люди з хронічними або важкими діагнозами опиняються в навчальних центрах чи навіть бойових частинах.
Про проблему, що виникає через швидкі та сумнівні висновки ВЛК, розповіла в інтерв’ю NV членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська. Розмова прозвучала в етері Radio NV, де депутатка детально пояснила, чому така ситуація стала можливою.
У студії вона наголосила: "Ми живемо в невиправленій радянській системі", а ТЦК у багатьох випадках орієнтуються на виконання плану, а не на якість особового складу. Також Бобровська підкреслила, що ВЛК інколи видають рішення надто швидко, фактично без належного огляду.
Замкнене коло
Бобровська зауважила, що проблема виникає не точково, а є наслідком роботи всієї системи, яка тримається на кількісних показниках. Вона підкреслила, що звітність із ТЦК рухається вгору по вертикалі, і так "умовно закривається частина потреб", але якість цього процесу лишається низькою.
За її словами, коли доходить до оцінки реального стану людей, стає помітно, що окремі підрозділи змушені працювати з мобілізованими, які мають серйозні хвороби – від залежностей до епілептичних форм розладів. Це не тільки створює загрозу для самих військових, але й підвищує навантаження на командирів та фахівців, які відповідають за роботу з особовим складом.
Депутатка окремо наголосила: інколи трапляються абсурдні випадки, коли людину розподіляють у бригаду не за можливостями, а просто за фактом прибуття після ВЛК. "Вона сліпа, але артилерист", – навела вона приклад.
Хто має бути списаний
Бобровська зазначила, що для тих, хто реально непридатний, рішення має бути однозначним – такі люди не можуть залишатися у підрозділах. За її словами, у них не повинно бути відповідальності, яку вони фізично чи психологічно не здатні виконувати. "Це мали би бути пошук і списання цих людей, аби вони не займали місця, не були баластом і загрозою для побратимів і посестер поруч", – сказала вона.
Але проблема, як уточнила депутатка, має ще один вимір. Мова про відсутність належної роботи з тими, хто служить і потребує системної підтримки. Бобровська наголосила, що лише окремі частини сьогодні мають розвинені психологічні та ідеологічні служби, які стежать за станом бійців, знають про їхні сімейні обставини та можуть вчасно реагувати на будь-які зміни.
За її словами, значна частина випадків СЗЧ має психологічні корені, і ігнорування цього питання лише поглиблює кризу.
Вплив на боєздатність
Депутатка підкреслила, що потрапляння випадкових або непридатних людей у бойові частини відображається на всій структурі підрозділу. Командири змушені витрачати ресурси на тих, хто не може виконувати завдання, а це впливає і на моральний стан, і на безпеку.
Такі ситуації, як вона зазначила, формують середовище, де ніхто не розуміє, хто поруч і чи здатна ця людина діяти в критичний момент. А коли до цього додаються проблеми із психологічною підтримкою, коло замкнене – система відтворює власні помилки.
Бобровська припустила, що без реформи ВЛК та зміни підходу до планування мобілізації подібні випадки повторюватимуться. І хоча це наче очевидно, колективна інерція системи, за її словами, все ще надто сильна.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як під час інтерв’ю військовий та народний депутат Роман Костенко розповів, хто насправді мав проводити мобілізацію в Україні та вручати повістки. Він заявив, що значна частина відповідальності мала лежати на військово-цивільних адміністраціях та правоохоронних органах, але фактично все переклали на ТЦК, які він назвав "жертвами".
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!











