Що хвилює українців і чи готові вони до виборів під час війни – опитування

Понад 55% українців проти проведення виборів до завершення війни. Такі результати показало опитування, проведене New Image Marketing Group.
Результати опитування оприлюднило видання "Ділова столиця".
Ідею проведення виборів до завершення війни загалом схвалюють 36,5%: з них 19% цілком і 17,5% – скоріше підтримують. Проти загалом 55,5%: цілком не підтримують 28,5%, скоріше – 27%. Не змогли відповісти 8%.
Серед тих, хто цілком підтримує вибори, однакова кількість чоловіків і жінок, найбільше – респондентів 18-29 років, жителів Сходу та Півдня.
З-поміж тих, хто цілком не підтримує, помітно більше чоловіків – 36% проти 23%. Також переважають опитувані віком від 55 років і жителі Києва.
Опитування проводилось 1-3 лютого в Україні, окрім тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей і Криму. У ньому взяли участь 800 респондентів віком від 18 років. Статистична похибка з ймовірністю 0,95 не перевищує 3,54%.
Оцінка подій в Україні
Більшість українців – загалом 39% – вважають, що події у країні в цілому розвиваються в правильному напрямку: 11% цілком згодні, 28% – скоріше згодні.
Протилежної думки 40%: з них 22% вважають, що в неправильному, 18% – що скоріше так.
Ще 21% було важко відповісти.
Серед тих, хто погоджується з правильним напрямком, найбільше людей, старших за 45 років, жителів Києва.
Частіше оцінюють напрямок як неправильний опитувані 18-29 років.
Проблеми
Серед проблем, які хвилюють найбільше на цей час, найчастіше вказували:
- ситуацію на фронті – 40%;
- обстріли, страх за життя, здоров'я, майно – 34%
- корупцію – 29%;
- проблеми з енергетикою – 24%;
- непрофесіоналізм і некомпетентність влади – 23%.
Також у Топ-10 – діяльність ТЦК, низький рівень зарплат і пенсій, зростання цін та інфляція, безробіття, виїзд українців за кордон.
Жінки частіше вказували обстріли (43% проти 24% у чоловіків), проблеми з енергетикою (28% проти 19%), низький рівень зарплат (13% проти 10%).
Чоловіки – корупцію (43% проти 26%), непрофесіоналізм і некомпетентність влади (30% проти 17%), діяльність ТЦК (24% проти 18%).
Енергетика
На прохання відповісти, хто несе найбільшу відповідальність за проблеми з енергетикою, більшість вказала Росію – 44% (28% чоловіків і 40% жінок).
- 24% вважають відповідальним президента України та його команду (30% чоловіків і 20% жінок);
- 14% – енергетичні компанії (частіше цей варіант обирали жінки — 20% проти 7%);
- 9% – Кабінет міністрів;
- 2% – місцеву владу.
Щодо того, хто несе найбільшу відповідальність за неготовність енергетики до нинішньої ситуації, більшість – 31,8% – назвали президента та його команду. Таку відповідь дали 37% чоловіків проти 27% жінок.
Далі йдуть:
- енергетичні компанії – 25%;
- Кабінет міністрів – 25%;
- місцева влада – 7% (найчастіше такий варіант обирали в Києві – 12%).
- безпосередньо суспільство (громадяни) – 0,2%.
Водночас на питання, хто найкраще зараз справляється з викликами, які стоять перед енергетикою, більшість – 40% – назвали саме енергетичні компанії.
- Ще 21% обрали варіант "безпосередньо суспільство, громадяни".
- Громадські та благодійні організації, волонтерів назвали 8,4%.
- Місцеву владу — 6%.
- Найменші показники в уряду і президента та його команди — по 2,3%.
Водночас 21% респондентів не визначилися.
При цьому про те, що в Україні працює енергетичний штаб на чолі з першим віцепрем'єр-міністром – міністром енергетики Денисом Шмигалем, знають 36% – 47% чоловіків та 27% жінок. Найбільше з-поміж них жителів Києва.
Не чули про штаб – 58%: 47% чоловіків та 67% жінок. Найчастіше так відповідали жителі Сходу та Півдня.
Вагалися з відповіддю 6%.
На прохання оцінити роботу штабу більшість респондентів – 33% – обрали варіант "важко відповісти".
- У цілому позитивно її оцінюють загалом 14%.
- Частково позитивно та частково негативно – 22%.
- У цілому негативно – 31%.
Позитивні оцінки частіше надавали в Києві, негативні – на Сході та Півдні.
Опитування проводилось 1-3 лютого в Україні, окрім тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей і Криму. У ньому взяли участь 800 респондентів віком від 18 років. Статистична похибка з ймовірністю 0,95 не перевищує 3,54%.











