"Росіяни по нам стріляли, як в тирі": рятувальник з Маріуполя розповів свою історію музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова
На початку повномасштабного вторгнення рятувальник Олександр Агудов свідомо залишився в Маріуполі разом із вагітною дружиною Наталею та сином. Щодня він евакуйовував людей з-під обстрілів, допомагав тим, хто тижнями переховувався у підвалах. Свою історію рятувальник із 18-річним досвідом поділився з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Нині родина з чотирьох осіб живе у Дніпрі – в оновленому гуртожитку. Кімнату вони отримали в межах проєкту "ЯМаріуполь. Житло", ключовим партнером якого є Фонд Ріната Ахметова. Також Олександр отримав підтримку від "Серця Азовсталі" – сертифікат на придбання побутової техніки та проходження комплексного обстеження організму.
"Я заплатив дуже високу ціну за те, що працював у Маріуполі. Якби я виїхав, діти були б здоровіші. Маленька народилася з пороком серця, вже зробили три операції. Старший – дитина війни, має психологічну травму. З іншого боку, якби я виїхав, то не поважав себе як рятувальника. Тому інакше я не міг вчинити", – зізнається чоловік.
Олександр і сам не раз опинявся на межі "життя та смерті". Його автівку обстрілювали росіяни, якось в нього навіть поцілив ворожий танк. На щастя, тоді чоловіка врятувало диво.
"Це як у фільмі жахів. Коли ти заїжджаєш – довкола будівлі горять, бігають військові з білими та синіми стрічками, і перестрілюються. Були випадки, коли вже бійні немає, а росіяни по нам стріляли, як в тирі", – пригадує Олександр.
Дружину та сина Олександр відвіз у бомбосховище пожежної частини, де були понад 300 врятованих цивільних. Та коли місто опинилося в оточенні, рятувальники почали евакуацію – залишатися стало небезпечно. За лічені години до обстрілу пожежної частини він відправив Наталю та сина у Запоріжжя, сам залишився виконувати свій обов’язок. Олександр досі пам’ятає кожну людину, якій вдалося допомогти, але серце його болить за тих, кого не зуміли врятувати.
"Чоловік мені розповідав, що приїхали на місце, а людина потрапила під плиту і не було спеціальної техніки, щоб її дістати. Тоді він сказав жінці: "Зараз прийду, візьму спецобладнання". Погладив її й пішов. Він не міг її врятувати, бо вже нічого не можна було зробити. Але вона не помирала в агонії – вона померла, знаючи, що її намагалися врятувати. А він тоді у машині розплакався", – розповідає Наталя про ті страшні моменти.
Жінка дякує долі за те, що її чоловікові вдалося виїхати з Маріуполя: він подолав 20 блокпостів, не раз потрапляв під обстріли, але вижив. Олександр продовжує рятувати людей. За це він вже отримав нагороду президента України "За оборону України" та найвищу відзнаку служби – медаль "За відвагу у надзвичайній ситуації".
Дивіться історію Олександра Агудова тут.
Колекція Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова налічує вже понад 145 тисяч історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.