Блог | П'ять книжок, які увійшли до мого читацького топу у 2023 році
За цей рік у видавництві Vivat вийшло друком 490 найменувань, 222 з яких – наші новинки. Обрати з-поміж такої кількості достойних тайтлів лише п’ять було нелегко.
До мого читацького топу увійшли книжки, які справді змінюють погляд на життя і надихають діяти: вивчати українську мову, виконувати свій громадянський обов’язок перед державою, більше читати, мислити системно і по-дорослому.
Анна Гін "Як ти там?"
Публіцистку та письменницю Анну Гін повномасштабна війна застала вдома, у спальному районі Харкова. За лічені години його наповнили вибухи, пожежі, залпи. На власні очі вона бачила, як окупанти руйнують її рідне місто, паралельно отримуючи в месенджерах від друзів із різних куточків світу запитання: "Як ти там?".
Спочатку відповідати на нього не хотілося, бо треба було зібратися з думками. Потім не було інтернету та сил. А згодом хотілося сказати так багато, що вистачило б на цілу книгу. І Анна Гін її написала, чесно та відверто розповівши про все, що ми переживали: перші прильоти, вимушену евакуацію крізь сльози, спроби вгамувати біль жартами у бомбосховищах, втрату рідних. Усе це вже стало минулим, але визначило наше сьогодення. І ми повинні пам’ятати, яким був наш шлях і як багато нам довелося втратити, щоб не втратити Україну.
Книжка Анни Гін нелегка, але сповнена оптимізму, бо вона про людей, які натхненно палять ворожу техніку і щодня вивозять сміття із Салтівки, де не припиняються обстріли. Про людей, які вперше беруть до рук зброю, запитуючи: "Та кого ви хочете тут налякати, виродки?!". Для мене вона ще особлива й тому що наша команда з Харкова, а зараз відчуття дому у всіх нас дуже загострене.
За цей рік у видавництві Vivat вийшов не один десяток книжок про велику війну в різних жанрах: журналістський репортаж Люка Гардінґа "Вторгнення", окупаційний щоденник Володимира Вакуленка "Я перетворююсь…", роман Євгена Положія "Фінальний епізод (війни, що триває 400 років)", збірка есе Ірини Славінської "Повітряна й тривожна книжка", "Словник війни" Остапа Сливинського. Ці книжки різні, події в них розгортаються у різних містах країни, але головними героями незмінно є українці, яких неможливо перемогти навіть після смерті.
Сергій Корсунський "Як нації відновлюються: досвід Східної Азії"
Зараз усі ми мріємо про нашу перемогу. Але для того, щоб вона сталася, потрібно багато працювати – щодня донатити на ЗСУ, воювати, розвивати українське. Після перемоги ситуація не зміниться. Нам доведеться працювати ще більше, бо майже десять років росіяни нищать наші міста і села, грабують галереї та музеї, спалюють книгозбірні. Наприклад, у квітні 2022 року окупанти знищили у садибі Леопольда Кеніга на Сумщині унікальну бібліотеку, де було понад 15 тис. книжок. Цього року обстріляли обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара в Херсоні. І це лише поодинокі випадки.
Але навіть після найжорстокішої війни нації відновлюються. Відбудовують зруйновану інфраструктуру, "піднімають" економіку, повертають на батьківщину біженців. Незалежна Україна вперше буде проходити шлях повоєнного відновлення. Тому вже сьогодні ми повинні готувати план дій і усвідомлювати, що перехід від бойових дій до стійкого розвитку буде поетапним і триватиме не один рік. Адже вирішити всі проблеми одномоментно і успішно з першого разу не вдасться, і це нормально.
Сергій Корсунський, український науковець і дипломат, пропонує нам подивитися, як після воєн і стихійних лих відновлювалися країни Східної Азії. Проаналізувати їхні помилки, щоб не повторювати їх, перейняти позитивний досвід і примножити його. Ця книжка стала улюбленою, бо вона про майбутнє і про надію. Вона про те, що жити і будувати майбутнє треба вже зараз і нам самим.
Орися Демська "Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга"
Попри те, що війна в Україні триває майже десять років, мовне питання, на жаль, залишається актуальним. Не всі українці перейшли на українську, бо для декого "мова досі не має значення". Я – харків’янка, яка все життя спілкувалася російською, і тому знаю, як нелегко робити цей перехід. Але також я знаю, що росія намагалася знищити нашу мову не один десяток разів за останні чотириста років. Називала її виключно наріччям. Чистила бібліотеки від "неблагонадійних" книжок. Переслідувала та висилала "невиправних і відчутно небезпечних агітаторів" української мови, наприклад Михайла Драгоманова та Павла Чубинського. Розстрілювала діячів літератури та культури, які продовжували спілкуватися і творити українською: Валер’яна Підмогильного, Ґео Шкурупія, Леся Курбаса, Остапа Вишню, які стали представниками Розстріляного відродження. Знаючи і усвідомлюючи все це, хіба можна не хотіти спілкуватися настільки сильною мовою?
Книжка сучасної мовознавиці Орисі Демської, яку я вам раджу, – це не просто книжка про мову. Це перша книжка, де наша мова постає не жертвою, а переможницею. Так, її не визнавала росія, але визнавали українці. Так, українців, які її розвивали попри безглузді циркуляри і укази, висилали і вбивали, але вони свідомо йшли на цей ризик. І саме завдяки цьому сьогодні у нас із вами є своя мова.
Я вірю, що ця книжка – найкраще годиться для лагідної українізації, бо авторка ні до чого нас не спонукає. Вона лише розповідає, як витворювалася і розбудовувалася наша мова, вмирала і воскресала, стаючи щоразу сильнішою. І цього більш ніж достатньо для того, аби сьогодні свідомо сказати не "спасибо", а "дякую".
Юрій Яновський "Майстер корабля"
Тексти більшості українських класиків дійшли до нас у спотвореному радянською цензурою вигляді. Наприклад, із роману "Майстер корабля" Юрія Яновського було прибрано абзац про портових повій та великий уривок тексту про зґвалтування малолітньої на кінофабриці. Роман перевидавався тричі і щоразу без цих фрагментів. Нам вдалося повернути їх на місце, бо Ярина Цимбал, упорядниця цієї книжки і кураторка серії "Vivat класика", працювала з рукописом роману, написаним на бланках Одеської кінофабрики. Крім цього, ми виявили, що Яновський самостійно "вирізав" з фінального варіанту чимало уривків. Їх ми подаємо окремим розділом. Деякі з цих уривків короткі, деякі досить розлогі й помітно доповнюють історію. На мою думку, ознайомлення з ними допомагає уявити процес роботи автора зі своїм текстом. Бо щоб викинути кілька сторінок чесного, цікавого, але деколи структурно зайвого тексту, потрібна неабияка мужність.
"Майстер корабля" – це роман про Одесу, правду, романтику моря і любов. І водночас, як зазначає Ярина Цимбал у фаховій передмові, не єдиний, але найкращий зразок романтичного роману в українські літературі. Зараз його можна передзамовити зі знижкою та отримати в подарунок тематичну закладинку.
Але так прискіпливо і серйозно ми працювали не лише з романом Юрія Яновського. Усі тексти з серії "Vivat класика" наші упорядники звіряли з рукописами, першодруками або прижиттєвими виданнями. Тому і "Невеличка драма" Валер’яна Підмогильного, і "Рівновага" Володимира Винниченка й книги інших класиків вийшли без цензури. І саме тому вони заслуговують на нове прочитання.
Донелла Медовз "Мистецтво мислити системно. Розв'язання проблем від особистого до глобального масштабу"
Я працюю у книжковому бізнесі двадцять п’ять років. І з власного досвіду знаю, наскільки важливим є системне мислення. Адже воно вчить нас дивитися на бізнес-процеси масштабно, по-дорослому. Вчить бути гнучкими й швидко адаптуватися до змін, які є частиною прогресу. Робити і визнавати свої помилки. Постійно оновлювати свої знання, бо все, що вже знаю я, знає і решта. Вчасно знаходити актуальну, правдиву інформацію, виокремлюючи корисну та потрібну для себе. Спотворена, запізніла чи недостатня інформація стає причиною помилкових рішень.
Сучасний світ динамічний і бурхливий. Тому, як би ми не старалися, розрахувати і передбачити все неможливо. Створюючи бізнес, це важливо розуміти. Бо якщо ви хочете, щоб рішення були простими, а результати миттєвими, ваша стратегія програшна.
Книжка Донелли Медовз "Мистецтво мислити системно" допоможе вам правильно визначати свої цілі, створювати дієві правила замість хибних. Зростати і заохочувати зростання членів своєї команди. Виокремлювати не лише причину і наслідок, а й різні комбінації чинників, які спровокували ситуацію. І все вищеперелічене стане не просто гарними, мотиваційними фразами, які ви вже чули, а частиною вашої особистості.
Та навіть якщо ви далекі від бізнесу, ця книжка стане вам у пригоді, бо щонайменше навчить вас довіряти не емоціям, а фактам. І перевіряти інформацію, яку ви споживаєте, а під час війни це надзвичайно важливо.
До цієї добірки увійшли дуже різні книжки, але кожна з них по-своєму цінна й важлива. Книжка Анни Гін "Як ти там?" спонукає не абстрагуватися від війни, яка досі триває, і всіляко допомагати оборонцям. Книжка Сергія Корсунського "Як нації відновлюються: досвід Східної Азії" – готуватися до перемоги не лише на словах, але й на ділі. Книжка Орисі Демської "Українська мова. подорож із Бад-Емса до Страсбурга" – спілкуватися українською мовою, вивчати її, пишатися нею. Книжка Донелли Довз "Мистецтво мислити системно" – бути гнучкими і завжди на два кроки попереду. А книжка Юрія Яновського – це зразок української класики, який прямим текстом нам каже, що ми ніколи не були меншовартісними.
