Перше, друге і третє по розкладу: чим годували у їдальнях в СРСР

У часи існування СРСР громадські їдальні займали надзвичайно важливе місце у соціальному та повсякденному житті громадян, пропонуючи можливість ситний та доступний обід. Старше покоління із ностальгією згадує не лише самі їдальні, а й численні кулінарії, закусочні та кафе, які були невіднятною частиною міського пейзажу.

Ці заклади були розташовані при кожному великому підприємстві, у школах, дитячих садках, а також просто по всьому місту, стаючи основним місцем харчування для робітників, студентів, відряджених та навіть тих, хто не мав часу чи бажання готувати вдома.

Їдальні в СРСР

Перші їдальні виникли у 1920-х роках, і їхньою головною метою було "звільнення від домашнього рабства", дозволяючи жінкам присвячувати менше часу готуванню.

Радянські громадяни часто використовували їдальні не лише для обіду, але й для сімейних візитів, що за тодішніми мірками було порівнянно із сучасним походом у ресторан. Це давало можливість вибратися з тісних комуналок у просторий і світлий зал. Інтер'єр був простим і без надмірностей, а єдина відмінність від ресторанів — повна відсутність спиртних напоїв у меню.

Асортимент страв та правила відвідування

Меню в їдальнях, хоча й не відзначалося надзвичайним розмаїттям, було достатньо збалансованим і ситним. На перше завжди пропонувалися класичні супи: борщ, солянка, харчо, розсольник або курячий суп. В асортименті гарнірів були картопляне пюре, макарони, різні крупи та тушкована капуста.

Серед м'ясних страв найчастіше зустрічалися котлети (переважно з додаванням хліба та цибулі), гуляш і жаркое з яловичини, а також популярними були макарони по-флотськи. Завсідники їдалень знали, що краще не приходити надто рано, щоб не потрапити на розігріту "вчорашню" їжу, оптимальний час для свіжого обіду — не раніше 11 години.

У залах їдалень столи були, як правило, накриті клейонками. Кожен столик мав солонки, серветки та вази з квітами. Посуд використовувався фаянсовий, а столові прибори були алюмінієві, хоча, за спогадами, їх постійно не вистачало. Особливу увагу приділяли санітарно-гігієнічним вимогам. Колишні працівники згадують, що для миття посуду використовували підручні засоби, оскільки сучасних мийних засобів не було; найефективнішим способом було миття посуду гірчичним порошком, який добре справлявся з жиром.

Ціни на обіди в СРСР

Запити основні страви можна було компотом із сухофруктів (якість якого залежала від кухаря), томатним або яблучним соком із трилітрових банок, чаєм або кавою. Десерти були досить скромними, оскільки акцент робився на калорійності та поживності їжі; справжнім "шиком" вважалися трубочки з кремом чи заварні тістечка. Цікавим елементом був хліб, який часто роздавали безкоштовно, а також сметана в склянках, яку їли як десерт із булочкою.

Найважливішою особливістю радянських їдалень була максимальна доступність обіду для будь-якого громадянина. Середня вартість повноцінного обіду з трьох страв для дорослої людини становила всього 70–80 копійок. На заводських їдальнях працівники часто платили лише половину реальної вартості. 

OBOZ.UA пропонує згадати, як радянські їдальні вигадували способи економити на продуктах.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.