Останки лідера ОУН Андрія Мельника і його дружини перепоховають в Україні. Фото
В Україні готують перепоховання одного з ключових діячів українського національного руху ХХ століття – Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Останки планують повернути з Люксембургу та перепоховати на території Національного військового меморіального кладовища.
Рішення передбачає міжнародні процедури, державні церемонії та військові почесті. Про це повідомив український громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів Богдан Червак.
Що відомо
"Тепер про це можна сказати вголос і впевнено. Полковник Армії УНР і другий Голова ОУН Андрій Мельник із дружиною Софією Федак повертаються в Україну", – повідомив Червак.
Влада Люксембургу, де похований полковник із дружиною, надала дозвіл на перепоховання визначних українців на рідній землі.
19 травня у Люксембурзі вже відбулася церемонія ексгумації праху. Усе пройшло з дотриманням традицій поховання 1964 року: троянди, синьо-жовті й національні символи, молебень, тужливий спів і сльози присутніх. Водночас цього разу була суттєва відмінність – шану полковнику віддавала вже незалежна Україна.
На церемонії були присутні уповноважені представники української держави – Офісу Президента, Міністерства закордонних справ та Українського інституту національної пам’яті. Українська сторона підкреслила, що таким чином держава вшановує постать діяча, який усе життя присвятив боротьбі за самостійність України.
Подію називають знаковою, адже вона демонструє повернення історичної пам’яті на державний рівень і символічне відновлення справедливості щодо українських діячів, які тривалий час залишалися в еміграції.
Після завершення церемонії останки Андрія Мельника та його дружини вирушили в Україну, де їх очікує перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Що відомо про Андрія Мельника
Андрій Атанасович Мельник народився 1890 року на Львівщині в родині з глибокими українськими традиціями. Освіту здобував у гімназіях Галичини, а згодом навчався у Відні, де отримав фах інженера-лісівника.
Під час Першої світової війни добровільно вступив до Легіону Українських січових стрільців, де швидко проявив себе як здібний командир. Після розпаду Австро-Угорщини долучився до українських визвольних змагань і став одним із ключових організаторів Січових стрільців у Києві.
У період Української Народної Республіки обіймав штабні посади, брав участь у військових операціях і входив до найближчого кола українського військового командування. Після поразки визвольних змагань опинився в еміграції, де продовжив політичну діяльність.
У 1938 році очолив Провід українських націоналістів (ПУН) та став другим головою ОУН після загибелі Євгена Коновальця. У міжвоєнний період і під час Другої світової війни перебував у Європі, займався організаційною діяльністю та намагався координувати українські політичні сили.
Після війни проживав у Люксембурзі, де продовжив громадсько-політичну діяльність в українській еміграції. Помер 1964 року в Кельні, а був похований у Люксембурзі поруч із дружиною Софією.
Його постать залишається однією з ключових у історії українського національного руху ХХ століття.
15 січня цього року на 101-му році також пішла з життя зв’язкова Української повстанської армії Ангелина Паламар. Жінка була розвідницею повстанців у період визвольних змагань українського народу у ХХ столітті.
Нагадаємо, що нещодавно на 97-му році життя відійшов у вічність Іван Мирон – учасник визвольного руху, член ОУН, політв’язень і борець за незалежність України. Його життя – це історія незламності та відданості ідеї вільної держави, яку він відстоював ціною молодості й десятиліть ув’язнення.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!