Святкування Великодня відкриває Вербна неділя, яку церква офіційно називає Вхід Господній до Єрусалиму. Вона є одним із 12 найбільших свят у православному календарі і супроводжується великою кількістю як традицій, так і забобонів.

Відео дня

OBOZ.UA зібрав відомості про те, як з’явилось це свято і що воно означає. А ще розповідаємо про те, як в Україні традиційно святкують Вербну неділю – що цього дня можна і навіть треба робити, а що перебуває під строгою забороною. Цьогоріч православні України відзначають це свято 5 квітня.

Історія та значення Вербної неділі

Свято Вербної неділі відтворює ключову подію останнього тижня земного життя Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм, Ісус верхи на молодому віслюку в’їхав до міста, куди прибув на святкування Песаху. Зустрічав його величезний натовп людей, який чекав приходу Месії. Народ, вражений нещодавнім дивом воскресіння Лазаря, яке здійснив Ісус, зустрічав гостя як справжнього царя. Люди встеляли дорогу перед ним своїм одягом та пальмовими гілками, вигукуючи "Осанна!", що було найвищим виявом пошани та надії на порятунок від римського гніту.

Значення цього свята полягає у визнанні Христа Спасителем людства. Проте воно несе в собі й глибокий трагізм. Тріумфальний вхід до міста відкриває Страсний тиждень, нагадуючи про мінливість людської прихильності: ті самі люди, що кидали Ісусові під ноги пальмові гілки, вже за кілька днів вимагатимуть розп'яття. Для вірян це час підготовки до Великодня, символ перемоги життя над смертю та готовності слідувати за Богом через випробування.

Чому свято називається Вербна неділя

Оскільки в Єрусалимі Христа зустрічали пальмовим гіллям, у багатьох країнах світу свято називають Пальмовою неділею. Але в Україні пальми не ростуть.

Зате навесні однією з перших розквітає верба. За це дерево вважають символом відродження. І саме тому пальмові гілки в наших широтах замінили на вербові. А свято отримало відповідну назву – Вербна неділя.

Традиції Вербної неділі

Оскільки Вхід Господній до Єрусалиму є одним з найбільших християнських свят, у храмах цього дня відбуваються урочисті богослужіння. Під час них освячують гілки верби, що символізують весну та оновлення життя.

Колись люди, повернувшись із церкви зі свяченою вербою, не заходили одразу до оселі, а спершу вкопували кілька гілок на городі чи в полі – "щоб росла Богові на славу, а людям на користь". Решту заносили в дім і ставили на покуті біля ікон.

Якщо в хаті був той, хто проспав ранкову службу, його легко торкалися освяченою вербою, примовляючи:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко!

Вважалося, що освячені вербові гілки мають особливу духовну силу й допомагають у зціленні. Згодом ця традиція поширилась і люди стали без додаткових причин постукувати одне одного гілочками верби. Ритуал став особливою формою святкового вітання.

У народі вірили, що верба здатна оберігати дім від пожеж і повеней, а його мешканців — від недуг, злиднів і життєвих труднощів. Саме тому пучок освячених гілочок зберігали увесь рік.

Що не можна робити у Вербну неділю

Оскільки це справді велике свято, його не рекомендується витрачати на важку роботу. Натомість годиться звертатись до бога із проханнями про захист та допомогу і проводити час із близькими людьми. У Вербну неділю забороняється:

• прати, прибирати, прасувати, займатися ремонтом;
• вишивати або в’язати;
• готувати гарячі страви;
• сваритися, ображатися чи пліткувати;
• влаштовувати гучні застілля, вінчатися, одружуватися або хрестити дітей.

Раніше OBOZ.UA розповідав, коли не можна пекти паски.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.