Новий рік сьогодні асоціюється з датою 1 січня, однак так було не завжди. Впродовж століть на українських землях початок року неодноразово змінювався. Це залежало від календарних реформ, релігійних уявлень та господарського укладу життя.

Відео дня

Традиції святкування формувалися також навколо важливих сезонних подій. OBOZ.UA розповідає, коли в Україні відзначали Новий рік за часів Київської русі та хто запровадив святкування 1 січня.

Меланка, Василь і Щедрий вечір

Традиційне українське новоріччя не обмежувалося одним днем. Воно було частиною зимового святкового циклу, що охоплював період між Різдвом і Водохрещем. Особливу роль відігравали свята Меланки та Василя, які припадали на межу старого й нового року.

Вечір напередодні називали щедрим або багатим – господарі готували щедрий стіл і вдавалися до примовлянь для забезпечення врожаю та добробуту. Ці обряди майже не мали церковного характеру й були глибоко вкорінені в народному світогляді.

Дідух – головний символ українського Нового року та Різдва

На відміну від сучасної ялинки, традиційним символом українського новорічно-різдвяного циклу був дідух. Його виготовляли з першого або останнього снопа врожаю та прикрашали стрічками, квітами й колоссям.

Дідух ставили в хаті напередодні свят і зберігали протягом усього різдвяного періоду. Він уособлював дух предків і безперервність роду, поєднуючи живих із тими, хто відійшов.

Весняний Новий рік у давніх слов’ян

Для давніх слов’ян Новий рік не був зимовим святом. Його початок пов’язували з приходом весни та пробудженням природи.

Новоліття відзначали напередодні весняного рівнодення, коли починалися землеробські роботи. Про це свідчать як язичницькі звичаї, так і структура стародавніх календарів. Навіть назви місяців у багатьох європейських мовах зберегли сліди того часу, коли рік починався з березня.

Коли відзначали Новий рік у Київській Русі

У період Київської Русі уявлення про початок року суттєво відрізнялися від сучасних. Ще в дохристиянські часи слов’яни пов’язували новий рік із природним циклом – пробудженням землі після зими та початком весняних робіт. Саме весна вважалася моментом оновлення світу, тому новий рік асоціювали з березнем і називали "Новим Літом". Цей період супроводжувався обрядами на честь предків, закликанням урожаю та ритуалами очищення.

Після хрещення Русі та запровадження юліанського календаря офіційним початком року стало 1 березня. За церковними уявленнями, ця дата відповідала дню створення світу. У народній традиції вона закріпилася як день Явдохи й вважалася символічним початком весни та нового життєвого циклу. Особливих гучних святкувань не влаштовували, однак виконували різноманітні прикмети й обрядові дії.

1 вересня – візантійська традиція

У XV столітті початок року перенесли на 1 вересня під впливом візантійської церковної традиції. Цей день був пов’язаний із початком проповіді Христа та церковним новоліттям. В Україні його ототожнювали зі святом Семена, яке знаменувало початок нового господарського циклу. Саме тоді розпочинали ремісничі роботи та деякі важливі родинні обряди.

1 січня і реформа Петра І

Кардинальні зміни у святкуванні Нового року на українських землях відбулися наприкінці XVII – на початку XVIII століття.

У 1700 році цар Петро І видав указ, яким запровадив святкування Нового року 1 січня за європейським зразком. Водночас літочислення продовжувало вестися за юліанським календарем, що зберігало розбіжність із західноєвропейськими датами.

Разом із новою датою Петро І активно впроваджував нові святкові практики. Людей зобов’язали прикрашати оселі та двори ялинками або хвойними гілками, вітати одне одного з Новим роком, влаштовувати гуляння. Святкування набуло яскраво світського характеру, а сама ялинка поступово витіснила традиційні народні символи. Указ також передбачав публічні вогнища, стрілянину з рушниць і гармат та маскарадні елементи.

Для українців ці нововведення не стали однозначною заміною традицій. Поряд із "офіційним" Новим роком 1 січня продовжували жити старі обрядові форми святкування, пов’язані з Маланкою, Василем і засіванням.

OBOZ.UA також розповідав про традиції щедрування та пояснював, чи можна щедрувати чоловікам.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.