Не було навіть вікон: навіщо у квартирах у СРСР робили "тещину кімнату"

Житлова архітектура часів СРСР містить чимало дивних і навіть химерних елементів, як-от віконечко між кухнею та санвузлом. Одна із таких дивовиж отримала в народі назву "тещина кімната".

Відео дня

По суті, це було приміщення без вікон, яке можна було використовувати на власний розсуд. В народі жартували, що в такому найкраще селити тещу, коли вона приїздить у гості. Що це була за кімната, навіщо її придумали і як використовували, розбирався OBOZ.UA.

Що таке тещина кімната

Під назвою "тещина кімната" найчастіше мають на увазі невеличке окреме приміщення площею всього 6-8 квадратних метрів. Розміщувалось воно, в залежності від планування, біля кухні або біля входу . У типовому радянському житловому проєкті такі кімнати робили переважно у квартирах покращеного планування, зокрема в так званих "чешках", "кораблях", деяких серіях "брежнівок", а також у великих три- або чотирикімнатних квартирах.

Назва "тещина кімната" стала проявом іронії і побутового дискомфорту, який часто супроводжував радянську людину. Адже традиційно у радянських родинах теща (або свекруха) нерідко жила разом із молодою сім’єю. І, звісно, намагалась навчити дітей тому, як жити правильно. І от, коли квартирні умови дозволяли, їй виділяли цю окрему кімнатку без вікон.

Звідки взялася ідея "тещиної кімнати"

Щоби зрозуміти логіку радянських архітекторів, треба згадати головний принцип: житло має бути функціональним, економічним і соціально доцільним. За задумом проєктувальників, "тещина кімната" могла виконувати кілька функцій:

• кімната для літнього родича, який не потребує великого простору, але має жити окремо від молодої пари;
• кабінет для праці, рукоділля або навчання;
• відокремлена дитяча кімната для молодшої дитини або дитини-підлітка;
• кімната для гостя або тимчасових мешканців (зокрема, тещі, що приїхала в гості і "затрималась" на кілька років);
• комора або гардеробна – на практиці багато хто використовував її саме так.

Насправді в серіях квартир 1970–80-х років радянська архітектура активно експериментувала з багатофункціональністю – кімнати часто проектувались не лише для "проживання", а як частина соціальної інфраструктури родини. Ідея полягала в тому, щоби мінімум простору забезпечував максимум можливостей.

Чому кімнату почали називати "тещиною"

Є кілька причин, чому в народі саме теща стала "власницею" цієї кімнати. Так молоді сім’ї з міст часто забирали з собою матір дружини, щоби вона допомагала з дітьми, побутом або просто не залишалась сама в селі. В такому разі старшу жінку нерідко селили у цьому додатковому приміщенні.

У багатьох родинах після одруження жінка залишалась ближчою до своєї матері, ніж чоловік до своєї. Тож саме теща частіше жила з молодою парою. Звісно, на честь неї і назвали додаткову кімнату, яку вона часто і займала.

Зіграв свою роль і специфічний радянський гумор. У тогочасній культурі (а особливо у гумористичних виступах, анекдотах і телепередачах) теща стала класичним образом "надокучливої родички", яка нібито "сідає на голову". І назва кімнати, де нерідко селилась або зупинялась теща, стала натяком на таку її не надто приємну присутність.

За що зараз цінують тещині кімнати

Іронічно, але в сучасному житловому будівництві попит на такі маленькі окремі кімнати знову зріс. Особливо в період пандемії, коли багатьом знадобився окремий простір для роботи або навчання з дому. Те, що колись здавалося абсурдною радянською архаїкою, тепер вважається зручним рішенням. Такі закутки або окремі кімнатки навіть почали заклади у проєктах новобудов.

До того ж у світі мінімалізму й функціонального дизайну така кімната стала ідеальним варіантом для розташування гардеробної, комори, міні-бібліотеки, кабінету чи кімнати для гостей. Подібне приміщення дозволяє також вирішити чимало питань з розташуванням зон для зберігання, а отже звільнити чимало простору в інших житлових кімнатах.

Раніше OBOZ.UA розповідав, навіщо у кожен зошит для радянського школяра клали додатковий аркуш тоненького паперу.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.