Відео дня
Навіщо у СРСР виставляли посуд у сервантах: це мало особливе значення
В епоху Радянського Союзу уявлення про престиж та достаток мали інші виміри. Одним із предметів, що свідчили про статусність та вважалися розкішшю, був якісний посуд. Його наявність та особливе місце в інтер'єрі несли в собі певне символічне значення, виходячи за межі простого побутового використання.
У Союзі гарний посуд був не просто набором тарілок та чашок. Це був дефіцитний товар, придбати який було непросто, а справді цінні сервізи вважалися великою удачею. Багато хто міг подумати, що посуд за скляними дверцятами серванта призначений виключно для особливих сімейних подій чи чаювань. Однак, часто радянські господині виставляли ці предмети як одну з головних цінностей дому не тільки для затишку.
Це робилося, щоб справити враження на гостей та родичів, продемонструвати свій статус та рівень достатку. Красивий сервіз ставав темою для розмови, підкреслюючи можливість його власників "дістати" цінну річ. Крім цього символічного аспекту, існувала й практична причина: повсякденний посуд зберігався у звичайних кухонних шафах, тоді як святкові, цінні набори мали своє особливе місце для зберігання та демонстрації.
Найкращі набори посуду в радянському суспільстві мали надзвичайну цінність. Їх зберігали як зіницю ока, діставали лише з особливих нагод, боячись пошкодити чи зіпсувати дорогий серцю предмет. Такий посуд часто передавався з покоління в покоління, стаючи сімейною реліквією. Ці предмети не лише виконували свою пряму функцію, а й слугували прикрасою інтер'єру, іноді нарівні з витворами мистецтва чи статуетками.
Саме для демонстрації та зберігання цінного посуду та інших цінностей з часом з'явився і став популярним такий предмет меблів, як сервант. Він увійшов до складу типових радянських меблевих стінок, ставши їх повноправним елементом. Це може здаватися дещо суперечливим, оскільки сервант, по суті, є меблями буржуазного походження, призначеними для демонстрації багатства, що не цілком відповідало декларованій комуністичній ідеології скромності. Проте, сервант міцно закріпився у радянських вітальнях.
Усередині типового радянського серванта найчастіше можна було побачити чайний сервіз. Особливу популярність мали сервізи Ломоносовського фарфорового заводу, зокрема з характерною кобальтовою сіткою, які з'явилися у продажу в 1950-х роках і стали справжнім хітом.
Крім посуду, щасливі власники сервантів могли демонструвати за склом й інші предмети своєї гордості чи цінності. До таких предметів належав імпортний посуд, рідкісні книги, колекційні статуетки або дорогі серцю фотографії. Сервант ставав своєрідною вітриною досягнень та цінностей родини.
Багато хто й сьогодні зберігає посуд у сервантах, що дістався від старших поколінь. Ці предмети вже не завжди використовуються за прямим призначенням, але мають величезну сентиментальну цінність, слугуючи "історичними раритетами" та пам'яттю про минуле. Вони нагадують про часи, коли посуд був не лише побутовою річчю, але й символом статусу, добробуту та сімейної історії.
OBOZ.UA радить дізнатися, чому в Союзі меблі були непривабливими та незручними.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.